Що таке архітектурні та містобудівні конкурси і НСАУ?

Архітектурні та містобудівні конкурси – це форми творчого змагання, що проводяться з метою виявлення кращих проєктних пропозицій, розроблених за критеріями, встановленими замовником конкурсу, а також з метою виявлення оптимальних шляхів розв’язання науково-технічних проблем удосконалення будівництва і будівельного виробництва та вирішення окремих складних інженерно-технічних питань.
Архітектурні конкурси проводяться для визначення кращих проектних пропозицій щодо об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації будинків і споруд, забудови окремих земельних ділянок, архітектурних ансамблів площ, вулиць, кварталів, об’єктів благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об’єктів, об’єктів монументального і монументально-декоративного мистецтва, а містобудівні конкурси проводяться для визначення кращих проектних пропозицій, що передують розробленню важливої містобудівної документації, на кшталт: схем планування окремих частин території України, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій тощо.

Конкурс, як процедура, у якій беруть участь кілька заінтересованих сторін є шляхом вирішення цілого комплексу задач – така комплексність та багатошаровість конкурсної процедури водночас потребує значних часових та людських ресурсів та гарантує максимально ефективне, актуальне та прозоре визначення найкращої проєктної пропозиції. Окрім гарантії визначення обʼєктивно найкращого проєктного рішення, конкурс має ще низку вагомих позитивних факторів у політичній, економічній, соціальній сферах:

легітимізує обрану проєктну пропозицію в очах громади та сприяє налагодженню довіри між жителями громади та органом місцевого самоврядування;
є професійним ліфтом для молодих архітекторів та спеціалістів суміжних професій;
залучаючи громаду до обговорення конкурсної мети та завдань, орган місцевого самоврядування або організатор конкурсу, окрім декларування прихильності до демократичних процедур, сприяє згуртованості громади, формуванню почуття приналежності та напрацюванню колективного рішення;
за результатами конкурсу обирається найкраща проєктна пропозиція, відтак зменшуються ризики нераціонального використання коштів бюджету територіальної громади.

При цьому, конкурсна процедура містить певні ризики:

конкурс – це довготривала процедура, яка потребує часового та інтелектуального ресурсу;
конкурс може не відбутися (ситуація, за якої неможливо визначити переможця або переможців);
замовник конкурсу може бути не задоволений вибором членів журі.

Попри ці ризики, конкурс є єдиним справедливим, демократичним способом обрати найкращий проєкт.

Організація конкурсу – це складний, тривалий процес, який потребує залучення команди професіоналів різного профілю залежно від теми та мети конкурсу. Замовник конкурсу, журі, експерти, конкурсанти, Національна спілка архітекторів (її регіональне представництво), Міжнародна спілка архітекторів (за рішенням замовника) є сторонами, залученими до розроблення та проведення конкурсу. Ключовою стороною є замовник, який ініціює проведення конкурсу, заручається підтримкою спілки архітекторів, несе відповідальність за проведення конкурсу та реалізацію конкурсних проєктів або ж ідей. Фінансування організації та проведення архітектурного конкурсу здійснюється за рахунок коштів замовника.

Національна Спілка архітекторів України (НСАУ) – єдина всеукраїнська творча організація архітекторів, створена в Києві в червні 1937 року, одними із завдань діяльності якої є підтримка та організація проведення архітектурних конкурсів. Спілкою разом з її обласними підрозділами здійснюється постійна просвітницька робота в галузі архітектури і мистецтва, проводяться обговорення архітектурних проєктів, реалізованих об’єктів, проблем просторового розвитку міст і сіл, проєктів генеральних планів міст, об’єктів ландшафтної архітектури. Спілка постійно бере участь у розробленні програм і умов конкурсів, їх організації та проведенні.
На Конгресі Міжнародної спілки архітекторів (МСА) в Чикаго, 1993, Спілку архітекторів України було прийнято до членів МСА. Остання об’єднує творчі спілки архітекторів із 115 країн світу. НСАУ є також членом таких міжнародних організацій, як Архітектурна рада країн Центральної та Східної Європи, Форум спілок архітекторів країн Чорноморського регіону. Будучи членом МСА, НСАУ зобовʼязана керуватися Рекомендаціями стосовно міжнародних конкурсів архітектури та містобудування ЮНЕСКО. Це в свою чергу дає можливість доповнити національну практику міжнародним досвідом.
Стосовно обов’язковості залучення НСАУ, то пунктом 16 “Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів”, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України № 2137 від 25.11.1999 р., визначено, що “замовник конкурсу залучає до проведення конкурсу Національну спілку архітекторів або її місцеві організації з метою:

розроблення або погодження програми та умов конкурсу;
організації виставок, творчого і громадського обговорення конкурсних проектів;
поширення інформації про проведення конкурсів.”.

При Національній Спілці Архітекторів України у 2022 році створено Конкурсну Комісію (КК НСАУ), метою якої є поширення та популяризація конкурсної практики в Україні та підвищення рівня організації та проведення архітектурних конкурсів. До завдань КК НСАУ входить надання консультацій щодо конкурсних процедур, арбітраж та медіація конкурсних процесів, оцінка якості конкурсних програм, впровадження кращих світових практик тощо – такі консультації надаються замовникам конкурсу або професійним організаторам конкурсів (КК НСАУ не організовує архітектурні та містобудівні конкурси, а надає лише консультативну підтримку).
Також у структурі НСАУ функціонує Архітектурна Палата, яка об’єднує сертифікованих архітекторів. Метою Архітектурної Палати Національної Спілки Архітекторів України (АП НСАУ) є сприяння реалізації соціальної ролі архітектора, забезпечення високої якості послуг у сфері архітектурної діяльності та містобудуванні, захист суспільства від можливих негативних наслідків непрофесійних дій.

Згідно Документу 984_052-14 “ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2014/24/ЄС від 26 лютого 2014 року про публічні закупівлі та про скасування Директиви 2004/18/ЄС”, розробленого Міністерством економіки України, встановлюється процедура проведення архітектурних конкурсів проєктів (зокрема, визначаються два види конкурсів: відкритий і з обмеженою участю), регламентуються процедури публічних закупівель, вирішується проблема замовлення подальших стадій проєктування у авторського колективу проєкта-переможця.

Існує 3 типи архітектурних конкурсів:

1) За територіальними охопленням:

місцеві;
регіональні;
всеукраїнські;
міжнародні.

Учасниками місцевих, регіональних та всеукраїнських конкурсів можуть бути громадяни(ки) України, а міжнародних – громадяни(ки) держав світу. Місцеві та регіональні конкурси потребують порівняно менших ресурсів та витрат, адже не потрібен супровід англійською мовою та переклад усіх конкурсних документів. Міжнародні конкурси мають низку переваг:

увага міжнародної спільноти до конкурсу та його замовника;
високий рівень поданих на участь проєктів;
незаангажований склад членів журі;
можливість розширення професійних звʼязків, інтеграції кращого міжнародного досвіду;
розширення світогляду.

З метою залучення світової спільноти необхідно провести промо-кампанію – це дозволить залучити іноземних членів журі та заручитись підтримкою Міжнародної спілки архітекторів задля верифікації на відповідність конкурсної документації не лише українським, а й у міжнародним правовим актам.

2) За типом процедури:

Відкриті (зазвичай конурси ідей), які демонструють численні підходи та пропозиції без намірів обов’язкової реалізації завдання проєкту;
Обмежені для участі або закриті, які демонструють рішення з намірами реалізації проєкту – для таких конкурсів можна застосувати процедуру “попередньої кваліфікації”, якщо замовник ще не до кінця визначився із конкурсантами, а у випадку замовлених конкурсів – усім учасникам виплачується гонорар, а переможець отримує право на укладання договору на проєктування.

Одночасне проведення на одну тему закритого, замовленого та відкритого конкурсу не допускається. Трапляються випадки, коли для оперативного пошуку концептуальної ідеї може бути організовано бліц-конкурс, який проводиться у стислі терміни як закритий або замовлений конкурс на умовах, що встановлюються замовником.

Відкриті конкурси	Закриті конкурси	Замовлені конкурси (форма закритого типу)
усі учасники подають свої проєкти відповідно до програми конкурсу	учасників обирає замовник, або для участі потрібно пройти попередню кваліфікацію	учасників обирає замовник
проєктування не оплачується	проєктування не оплачується переможці тримують грошові премії відповідно до місць	проєктування оплачується переможець отримує грошову винагороду або замовлення на проєкт
Особливості
велика кількість проєктів, що може дати нестандартні шляхи вирішення проблеми	передбачуваність очікуваних результатів проєктів	конкретні очікувані результати
потребує багато часу, зусиль та для уважного опрацювання великої кількості заявок та проведення експертизи	обмежена кількість заявок, тому немає потреби у значних затратах часу	відсутність потреби часу, зусиль для опрацювання великої кількості заявок та проведення експертизи
потреба значних зусиль для ефективної промо-кампанії	відсутність потреби значних зусиль для ефективної промо-кампанії	відсутність потреби значних зусиль для ефективної промо-кампанії
тривалий термін організації, проведення конкурсу (3-4 місяці)	менш тривалий термін організації, проведення конкурсу (2-3 місяці), можливий «бліц» формат	менш тривалий термін організації, проведення конкурсу (2-3 місяці), можливий «бліц» формат

3) За метою:

конкурс ідей;
конкурс проєктів.

Конкурс ідей, концепцій, візій – має на меті пошук нових, “свіжих”, неординарних рішень поставлених конкурсом завдань (такому випадку завдання здебільшого є масштабними та стосуються великих територій, не передбачає реалізацію проєкту(ів) та проводиться здебільшого в 1 тур (стадію).
Конкурс проєктів націлений на вирішення конкретних прикладних завдань – у такому випадку замовник визначає ділянку, мету та задачі конкурсу, надає вихідні дані, необхідні для проєктування конкурсантами, передбачає реалізацію проєкту(ів) переможця(ів) та проводиться здебільшого в 2 тури (стадії).

Окремим різновидом конкурсів є молодіжні архітектурні конкурси (згідно з світовою класифікацією, архітектор вважається “молодим” у віці до 40 років включно) – такі конкурси для молодих архітекторів(ок) є потужним майданчиком для талановитих студентів на початку професійної карʼєри, кращим професійним ліфтом. Організаторами таких конкурсів зазвичай є університети, архітектурні платформи та громадські організації. Конкурсне завдання в таких конкурсах є спрощеним, включає основні вимоги до проєктів, до конкурсантів, зазначено розміри премій, список членів журі та надано процедуру подачі проєктів на участь.

Конкурси можуть бути одностадійні та двостадійні. Зазвичай одностадійними проводяться конкурси ідей, а двостадійні – конкурси проєктів. Кількість стадій визначається умовами конкурсу. Іншими словами, чим детальніший проєкт потрібен замовнику, тим більше стадій потрібно прописувати в умовах конкурсу.

arkhitekturni-ta-mistobudivni-konkursy-i-nsau

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про архітектурну діяльність

Стаття 6. Архітектурні та містобудівні конкурси

Архітектурні та містобудівні конкурси (місцеві, регіональні, всеукраїнські, міжнародні) проводяться для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій щодо об’єктів містобудування та архітектури і визначення виконавців проектної документації.

Архітектурні та містобудівні конкурси можуть організовуватися також для виявлення кращої проектної пропозиції щодо забудови конкретних земельних ділянок.

Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об’єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об’єктів, які розміщуються в зоні охорони пам’яток історії та культури або можуть негативно впливати на території і об’єкти природно-заповідного фонду.

Необхідність проведення таких конкурсів визначається згідно з вимогами містобудівного законодавства та за рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, а також за ініціативою замовників та об’єднань професійних архітекторів.

{Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3038-VI від 17.02.2011, № 5459-VI від 16.10.2012}

Переможці архітектурних та містобудівних конкурсів визначаються журі, до складу якого повинно входити не менш як дві третини висококваліфікованих фахівців у сфері містобудування та архітектури.

Автор проекту, який переміг у конкурсі, має переважне право на подальше розроблення проектної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу.

Особа, конкурсний проект якої визнано кращим, користується переважним правом його реалізації.

Положення про порядок проведення архітектурних та містобудівних конкурсів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Програми і умови архітектурних та містобудівних конкурсів складаються за участю Національної спілки архітекторів України або її місцевих організацій.

Конкурси проводяться за кошти замовника конкурсу.

{Статтю 6 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}

Інформація про оголошення і результати конкурсу повинна бути оприлюднена у відповідних друкованих медіа.

{Статтю 6 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}

ПОРЯДОК
проведення архітектурних та містобудівних конкурсів

{У тексті Порядку слово “організатор” в усіх відмінках
замінено словом “замовник” у відповідному відмінку
згідно з Постановою КМ N 266 (266-2007-п) від
21.02.2007}

Загальна частина

1. Цим Порядком встановлюються єдині вимоги до організації і проведення архітектурних та містобудівних конкурсів для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій, ідей, концепцій (далі – проектні пропозиції) щодо об’єктів архітектури та містобудування і визначення виконавців проектно-кошторисної та містобудівної документації.
Архітектурні та містобудівні конкурси можуть проводитися також з метою виявлення оптимальних шляхів розв’язання науково-технічних проблем удосконалення будівництва і будівельного виробництва, вирішення окремих складних інженерно-технічних питань.

2. Терміни, що використовуються у цьому Порядку, мають таке значення:

конкурс – форма творчого змагання, яка має на меті виявлення кращих проектних пропозицій, розроблених за критеріями, встановленими замовником конкурсу;
замовник конкурсу – центральний, місцевий орган виконавчої влади, виконавчий орган місцевої ради, уповноважений орган містобудування та архітектури, юридична особа, громадянин який організовує і проводить конкурс та здійснює його фінансування; {Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 532 (532-2013-п) від 24.07.2013}
учасники конкурсу – фахівці, авторські колективи фахівців (далі – авторський колектив), юридичні особи, які офіційно подали замовнику конкурсу заяву про намір узяти участь у конкурсі, або запрошені замовником до участі у конкурсі, зареєстровані замовником конкурсу і подали на конкурс проекти, які відповідають його умовам (далі – конкурсний проект);
професійний рівень учасника конкурсу – встановлені замовником конкурсу кваліфікаційні та інші вимоги, які підтверджують професійну спроможність учасника конкурсу виконати конкурсний проект і у разі необхідності подальшу роботу над його реалізацією;
журі – група осіб, яка утворюється замовником конкурсу для визначення кращих конкурсних проектів з числа поданих на конкурс, присудження їх авторам премій та інших видів заохочення, надання рекомендацій щодо використання премійованих конкурсних проектів;
конкурсна документація – підготовлений замовником конкурсу комплект документів, необхідних для розроблення у визначений термін конкурсного проекту, який складається з програми конкурсу, вихідних даних для проектування та умов конкурсу;
реєстраційний внесок – установлений замовником конкурсу грошовий внесок учасника конкурсу для повного або часткового відшкодування витрат на виготовлення, тиражування, розсилання конкурсної документації та на повернення непремійованих проектів іногороднім авторам (якщо це передбачено умовами конкурсу), сплата якого є підставою для реєстрації учасника конкурсу та надання йому комплекту конкурсної документації;
оголошення про конкурс – звернення до бажаючих узяти участь у конкурсі або лист до визначених замовником конкурсу фахівців, авторських колективів, юридичних осіб із запрошенням узяти участь у конкурсі.

3. Архітектурні конкурси проводяться для визначення кращих проектних пропозицій щодо об’єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації будинків і споруд, забудови окремих земельних ділянок, архітектурних ансамблів площ, вулиць, кварталів, об’єктів благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об’єктів, об’єктів монументального і монументально-декоративного мистецтва.
4. Містобудівні конкурси проводяться для визначення кращих проектних пропозицій, що передують розробленню важливої містобудівної документації: схем планування окремих частин території України, що мають загальнодержавне значення; територій Автономної Республіки Крим, областей, регіонів, а також окремих їх частин, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій, окремих районів населених пунктів, мікрорайонів та кварталів.
5. Переможець конкурсу має переважне право на подальше розроблення (чи участь у розробленні) проектно-кошторисної або містобудівної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу. При цьому між замовником і переможцем конкурсу укладається відповідна угода (контракт) у порядку, встановленому законодавством.
6. Рішення про проведення конкурсу приймається його замовником. Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об’єктів архітектури, реалізація яких справляє істотний вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, об’єктів, що розміщуються в зоні охорони пам’яток історії і культури або можуть справляти негативний вплив на території та об’єкти природно-заповідного фонду, а також об’єктів архітектури загальнодержавного значення. Такі об’єкти визначаються містобудівною документацією і місцевими правилами забудови населених пунктів та у разі необхідності за рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, місцевих органів містобудування та архітектури.
7. На конкурсних засадах можуть визначатися кращі проектні пропозиції щодо забудови конкретної земельної ділянки (конкурс інвесторів). При цьому особа, конкурсний проект якої визнано кращим, користується переважним правом його реалізації.
8. Програма та умови архітектурного або містобудівного конкурсу погоджуються замовником конкурсу з місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом місцевої ради та місцевою організацією Національної спілки архітекторів.
9. Дія цього Порядку поширюється на проведення в Україні міжнародних архітектурних та містобудівних конкурсів у частині, яка не суперечить Переглянутій рекомендації, що стосується міжнародних конкурсів з архітектури і містобудування, прийнятій Генеральною конференцією ЮНЕСКО 27 листопада 1978 року (995_816).

Види конкурсів

10. В Україні проводяться міжнародні, всеукраїнські, регіональні і місцеві архітектурні та містобудівні конкурси.
11. Конкурс може бути відкритим, закритим або замовленим. Відкритий конкурс проводиться без обмеження кількості учасників, професійний рівень яких відповідає вимогам, встановленим умовами конкурсу. Закритий конкурс проводиться шляхом запрошення конкретних учасників або їх відбору на умовах, що встановлюються замовником конкурсу. Замовлений конкурс проводиться у формі закритого конкурсу із замовленням проектів на договірних засадах. Одночасне проведення на одну тему закритого (замовленого) та відкритого конкурсу не допускається. Конкурси всіх видів передбачають встановлення премій їх переможцям.
12. Конкурси всіх видів можуть складатися з одного або двох турів, що визначається умовами конкурсу. Кількість проектів, автори яких допускаються до участі у другому турі, визначається в умовах конкурсу, але не може бути більшою десяти. Перший тур конкурсу може проводитися за правилами відкритого конкурсу. Другий тур проводиться виключно за правилами закритого або замовленого конкурсу.
13. Для оперативного пошуку концептуальної ідеї розв’язання складної архітектурної, містобудівної або інженерно-технічної проблеми може бути організовано бліц-конкурс, який проводиться у стислі терміни як закритий або замовлений конкурс на умовах, що встановлюються його замовником.

Замовник конкурсу

14. Практичну реалізацію заходів, пов’язаних з проведенням конкурсу, замовник конкурсу здійснює самостійно або на договірних засадах доручає її іншій особі.
15. Замовник конкурсу несе відповідальність за дотримання умов конкурсу перед його учасниками, які виконали у встановлені терміни і в повному обсязі умови та програму конкурсу, а також забезпечує зберігання конкурсних проектів у період проведення
конкурсу та протягом місяця після публікації його підсумків.
16. Замовник конкурсу залучає до проведення конкурсу Національну спілку архітекторів або її місцеві організації з метою:

розроблення або погодження програми та умов конкурсу;
організації виставок, творчого і громадського обговорення
конкурсних проектів;
поширення інформації про проведення конкурсів.

Учасники конкурсу

17. Участь у відкритих конкурсах беруть окремі фахівці або авторські колективи, професійний рівень яких відповідає встановленим замовником конкурсу вимогам.
18. Участь у закритих або замовлених конкурсах беруть окремі фахівці, авторські колективи, юридичні особи, які отримали запрошення або замовлення від замовника конкурсу. У разі проведення замовленого конкурсу його замовник має право встановити для юридичної особи – учасника конкурсу вимоги стосовно персонального складу авторського колективу виконавців конкурсного проекту.
19. Фахівець, авторський колектив або юридична особа, які не отримали запрошення чи замовлення на участь у закритому або замовленому конкурсі, можуть подати на конкурс зустрічний проект за умови, що вони заздалегідь повідомили про свій намір замовника конкурсу і отримали згоду. Замовник конкурсу зобов’язаний не пізніше 10 днів з дня отримання повідомлення дати письмову згоду або відмовити в участі зустрічного проекту в конкурсі. У разі згоди замовника конкурсу автори зустрічного проекту беруть участь у конкурсі на загальних засадах.
20. Учасниками конкурсів не можуть бути члени журі, відповідальний секретар конкурсу, їхні близькі родичі, особи, які готували конкурсну документацію, а також особи, які безпосередньо пов’язані з членами журі виконанням трудових обов’язків.

Організація проведення конкурсу. Конкурсна документація

21. Замовник конкурсу:

визначає тему, вид конкурсу, терміни його проведення;
встановлює професійний рівень учасників відкритого конкурсу або їх склад у закритому чи замовленому конкурсі, порядок їх реєстрації;
приймає рішення про необхідність сплати учасниками конкурсу реєстраційного внеску та його розмір;
утворює журі та призначає відповідального секретаря конкурсу;
готує конкурсну документацію та організовує її тиражування;
оприлюднює у друкованих засобах масової інформації оголошення про конкурс, розглядає заяви бажаючих узяти в ньому участь, приймає рішення про їх допущення (недопущення) до участі у конкурсі; {Абзац сьомий пункту 21 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 266 (266-2007-п) від 21.02.2007}
організовує реєстрацію учасників, надає їм конкурсну документацію;
організовує приймання конкурсних проектів і в разі необхідності проведення їх експертизи;
забезпечує надання приміщень для роботи журі, відповідального секретаря конкурсу, експертів, приймання та тимчасового зберігання конкурсних проектів, проведення їх виставок та громадського обговорення;
здійснює фінансування витрат, пов’язаних з проведенням конкурсу, виплачує премії переможцям;
забезпечує використання конкурсних проектів у спосіб, який визначено в оголошенні про проведення конкурсу і його умовах.

22. В оголошенні про проведення конкурсу повинно бути визначено:

замовника(ів) конкурсу;
тему конкурсу і терміни його проведення, тези програми;
вимоги до професійного рівня учасників, умови, місце та терміни їх реєстрації, розмір реєстраційного внеску;
кількість та розмір премій, інші види заохочення;
склад журі конкурсу;
місце, терміни та порядок отримання конкурсної документації;
місце і дату подання конкурсних проектів;
зобов’язання замовника конкурсу щодо подальшого використання проекту, який отримає першу премію, а також інших премійованих проектів;
вимоги до мови проведення конкурсу;
адреси і телефони для довідок та порядок їх надання, номери
рахунків для переказу реєстраційних внесків (якщо вони встановлені).

Зазначена інформація повідомляється також у письмових запрошеннях на участь у закритому або замовленому конкурсі. Текст оголошення про проведення конкурсу підписує його замовник. Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється у друкованих засобах масової інформації, а також розповсюджується через організації Національної спілки архітекторів, Національної спілки художників, Спілки будівельників, місцеві органи містобудування та архітектури, інші заінтересовані установи і організації з урахуванням часу, необхідного для реєстрації учасників, але не менше ніж за місяць до визначеної в оголошенні дати початку проведення конкурсу. {Абзац чотирнадцятий пункту 22 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 532 (532-2013-п) від 24.07.2013}
23. Студенти архітектурних і будівельних навчальних закладів та їх авторські колективи – учасники відкритих конкурсів на кращу ідею або концепцію проекту від сплати реєстраційних внесків звільняються, що повинно бути окремо застережено в оголошенні про проведення конкурсу та його умовах.
24. Визначаючи тривалість проведення конкурсу (від дати оголошення до оприлюднення підсумків) його замовник повинен враховувати реальний час, необхідний для підготовки обсягу проектних матеріалів, передбаченого програмою та умовами конкурсу. При цьому тривалість відкритого конкурсу з одного туру повинна бути не меншою чотирьох місяців, час, що відводиться на розроблення проектів, – не меншим двох місяців, а конкурсу з двох турів – не меншим шести місяців, за винятком часу, потрібного для коригування програми між першим і другим туром конкурсу. Тривалість проведення замовленого конкурсу може обмежуватися за домовленістю між замовником конкурсу і його учасниками, що застережується у договорі між ними.
25. Вимоги до мови проведення всеукраїнських, регіональних і місцевих конкурсів встановлюються згідно із законодавством України про мови. Усі надписи та друковані матеріали одного конкурсного проекту повинні виконуватися однією мовою. Мова міжнародних конкурсів встановлюється згідно з Переглянутою рекомендацією, що стосується міжнародних конкурсів з архітектури і містобудування, прийнятою Генеральною конференцією ЮНЕСКО 27 листопада 1978 року.
26. Програма конкурсу повинна містити відомості про замовника конкурсу, вид, найменування теми і завдання конкурсу, суть проблеми, винесеної на розгляд, архітектурно-планувальні, містобудівні, соціальні, економічні та інженерно-технічні вимоги до конкурсних рішень, необхідну деталізацію розробки, склад, масштаб і формат, розміри креслень та інші вимоги до оформлення матеріалів, які подаються на конкурс (пояснювальна записка, креслення, макети, моделі), основні критерії оцінки проектів.
27. Вихідні дані на проектування складаються з необхідних для розроблення проектів текстових, графічних і топографічних матеріалів, що характеризують архітектурну та містобудівну ситуацію, інженерно-технічні, географічні та геологічні умови на території тощо.
28. Умови конкурсу повинні містити адреси і телефони для контактів з замовником, склад журі конкурсу; порядок і терміни ознайомлення учасників конкурсу з додатковими проектними матеріалами на місці, а також надання відповідей на їх запитання, приймання конкурсних проектів, роботи експертів, проведення виставок та громадського обговорення конкурсних проектів, роботи журі та підбиття підсумків конкурсу; кількість, розмір і порядок вручення премій; умови використання премійованих та порядок повернення і знищення непремійованих і невитребуваних конкурсних проектів, повернення реєстраційних внесків (якщо це передбачено умовами конкурсу), публікації конкурсних проектів.
29. Конкурсна документація має містити вичерпну інформацію, яка не допускає можливості її неоднакового тлумачення, і бути ідентичною для всіх учасників конкурсу.
30. Замовник конкурсу може внести зміни до програми та умов конкурсу лише у виключному порядку і тільки протягом першої третини терміну, встановленого для розроблення конкурсних проектів, з повідомленням про своє рішення всіх учасників конкурсу в тому ж порядку, в якому він був оголошений.
31. Замовник конкурсу може продовжити термін подання конкурсних проектів, повідомивши про це учасників не пізніше ніж за 30 днів до раніше встановленого терміну.
32. Матеріали конкурсних проектів подаються на конкурс анонімно під девізом у формі шестизначного числа, яке проставляється у верхньому правому кутку на перших сторінках усіх матеріалів проекту. На другий тур конкурсу матеріали подаються під новим девізом з позначкою “Другий тур”. Інформація про авторів проекту (прізвища, імена, по батькові, адреси, банківські реквізити, ідентифікаційні коди), а також пропозиції щодо розподілу можливої премії між членами авторського колективу, завірені їх підписами, подаються в запечатаному конверті з девізом.
33. Проекти вважаються поданими у встановлений термін, якщо їх відправлено на конкурс або подано особисто не пізніше дати, зазначеної в умовах конкурсу. У разі відправлення проекту поштою його автор повинен повідомити замовнику конкурсу дату відправлення і номер поштової квитанції.

Премії та інші види заохочення учасників

34. Для виплати учасникам премій та забезпечення інших видів заохочення замовником конкурсу встановлюється преміальний фонд конкурсу. Розмір цього фонду визначається залежно від обсягів проектних та інших робіт, встановлених програмою та умовами конкурсу згідно з Порядком визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України, який затверджується Мінрегіоном. {Абзац другий пункту 34 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 266 (266-2007-п) від 21.02.2007, N 532 (532-2013-п) від 24.07.2013}
35. Кількість премій встановлюється умовами конкурсу. Кількість та розмір заохочувальних премій може регулюватися журі конкурсу за згодою замовника в межах розміру преміального фонду. Для конкурсів з одного туру і для другого туру конкурсів з двох турів рекомендується приймати такі співвідношення розмірів премій та їх кількості:

перша премія – 100 відсотків – одна
друга премія – 75 відсотків – одна – дві
третя премія – 50 відсотків – одна – три
заохочувальні премії – 20-30 відсотків – кількість не обмежується

Учасники конкурсу, допущені до другого туру конкурсу, заохочуються однаковими за розміром грошовими преміями, які повинні забезпечити відшкодування матеріальних та трудових витрат на розроблення проектів у другому турі.
36. Розмір премій відкритого конкурсу (крім заохочувальних) не може бути нижчим, ніж вартість розроблення проектної або містобудівної документації, адекватної за обсягом конкурсному проекту. Оплата робіт у замовленому конкурсі повинна бути однаковою для всіх учасників, які повністю виконали програму і умови конкурсу. Оплата розробки конкурсних проектів у замовленому конкурсі всім учасникам не виключає встановлення грошових премій для переможців. Їх розмір вказується в оголошенні конкурсу та його умовах.
37. Учасник замовленого конкурсу має право подати кілька варіантів конкурсного проекту без додаткової оплати цих варіантів.
38. Замовник конкурсу зобов’язаний виплатити всі премії, передбачені умовами конкурсу. Зміна кількості премій та їх розміру, а також неприсудження першої премії можливі лише за рішенням журі конкурсу у разі, коли кількість поданих на конкурс проектів дорівнює або є меншою від кількості премій. Одна премія не може бути присуджена двом проектам. У конкурсі на кращу ідею, концепцію об’єкта архітектури чи містобудування присудження першої премії є обов’язковим.
39. Замовник конкурсу може також встановити додаткові види заохочення учасників конкурсу – почесні грамоти, дипломи, цінні подарунки, інші відзнаки, що повинно бути визначено в умовах конкурсу. Переможцям та іншим учасникам конкурсу третіми особами можуть призначатися додаткові премії та інші види заохочень. Такі премії не накладають та не знімають з замовника конкурсу його зобов’язань і не надають вищезгаданим особам ніяких майнових прав на відзначений ними проект. Третя особа, яка бажає встановити додаткову премію, повинна своєчасно, до прийняття рішення журі, повідомити про свій намір голову журі та замовника конкурсу.
40. Виплата грошових премій та вручення додаткових видів заохочень переможцям будь-якого виду конкурсу повинна бути здійснена замовником конкурсу у місячний термін з дня прийняття рішення журі.

Фінансування конкурсного проектування

41. Фінансування конкурсного проектування здійснюється за рахунок коштів замовника.
42. Кошторисом конкурсу повинні бути передбачені:

витрати на:

оприлюднення в засобах масової інформації оголошення про конкурс, підсумків конкурсу, конкурсних проектів;
поштові і транспортні послуги, в тому числі на повернення учасникам непремійованих конкурсних проектів (якщо це передбачено умовами конкурсу);
влаштування виставки конкурсних проектів;
фотографування та виготовлення каталога і фотоальбомів премійованих проектів;
відрядження осіб, які займаються питаннями проведення конкурсу;
оренду, прибирання та охорону приміщень, необхідних для проведення конкурсу;

оплата:

розроблення конкурсної документації, включаючи її тиражування;
премій та інших видів заохочення учасників;
роботи відповідального секретаря конкурсу, членів журі та експертів;
послуг організацій Національної спілки архітекторів;
інші витрати на проведення конкурсу.

43. Після проведення конкурсу складається виконавчий кошторис. Витрати на проведення конкурсу включаються до зведеного кошторису розроблення відповідної проектно-кошторисної документації на будівництво об’єкта або містобудівної документації.

Журі та організація його роботи

44. У складі журі відповідно до специфіки конкурсу має бути не менше двох третин висококваліфікованих спеціалістів у сфері містобудування та архітектури. До складу журі також залучаються представники замовника конкурсу, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, відповідної організації Національної спілки архітекторів. До складу журі не можуть входити особи, які в зв’язку з виконанням трудових обов’язків безпосередньо підпорядковані і підконтрольні один одному. Кількість членів журі має бути непарною і, як правило, становити не менше 7 осіб. Голова журі та його заступники обираються на першому засіданні журі – шляхом таємного голосування простою більшістю голосів. Відповідальний секретар конкурсу одночасно є секретарем журі і бере участь у його засіданнях без права голосу. Заміна членів журі в період розроблення конкурсних проектів, їх обговорення і прийняття рішень, а також після проведення першого туру конкурсу з двох турів не допускається. Під час проведення місцевих та регіональних конкурсів до складу членів журі можуть залучатися фахівці з інших регіонів, а міжнародних конкурсів – з інших країн. Усі члени журі мають у письмовій формі погодити програму і умови конкурсу. Члени журі не можуть залучатися до участі в подальшій роботі над премійованим проектом.
45. Якщо за рішенням замовника конкурсу проводиться попередня експертиза конкурсних проектів, склад експертної групи погоджується з головою журі. Експертами не можуть бути учасники конкурсу. В експертних висновках, які підписуються всіма експертами, дається оцінка позитивних якостей і недоліків кожного конкурсного проекту, а також можуть бути надані рекомендації щодо присудження премій.
46. Робота членів журі та експертів може здійснюватися на договірних засадах. Робота членів журі та експертів, що здійснюється відповідно до їх службових обов’язків, додатковій оплаті не підлягає.
47. Перед розглядом конкурсних проектів журі виключає з їх складу матеріали, не обумовлені програмою і умовами конкурсу. Журі не розглядає проекти:

відправлені або подані після закінчення встановленого терміну;
анонімність яких була свідомо порушена;
такі, що не відповідають вимогам програми та умовам конкурсу.

Такі проекти можуть бути рішенням журі допущені до участі на виставці конкурсних проектів з позначкою “Поза конкурсом”. Конкурс вважається таким, що відбувся, якщо на нього подано не менше трьох конкурсних проектів, з яких хоча б одному журі вважає за можливе присудити премію.
48. Засідання журі проводиться у терміни, визначені умовами конкурсу, і вважається правоможним за умови участі у ньому не менше двох третин складу журі.
49. Журі приймає рішення стосовно кожного з проектів окремо і розпочинає з присудження першої премії. Рішення приймаються простою більшістю голосів шляхом відкритого або таємного голосування. У разі рівного розподілу голосів, поданих за конкурсний проект, голова журі має право вирішального голосу. Члени журі не мають права розголошувати будь-які відомості, пов’язані з розглядом проектів і присудженням премій. Рішення журі є остаточним і не може бути змінено, в тому числі й замовником конкурсу.

Підбиття підсумків конкурсів та умови реалізації проектів

50. Підсумки конкурсу оформляються:

протоколом про підсумки конкурсу, який містить оцінку конкурсних проектів та рекомендації щодо їх використання, обгрунтування прийнятого рішення або причин відхилення конкурсних проектів від розгляду, інші міркування журі. Протокол підписується головою та секретарем журі;
рішенням журі про розподіл премій та інших видів заохочення. Рішення журі підписується усіма його членами, що брали участь у засіданні.

Зазначені документи передаються замовнику конкурсу у тижневий термін з дати підбиття підсумків.
51. У разі підбиття підсумків конкурсів з одного туру розкриваються конверти з девізами тільки тих конкурсних проектів, які отримали премії. Конверти розкриває після підписання рішення журі відповідальний секретар конкурсу у присутності голови та не менш як двох членів журі. У разі підбиття підсумків першого туру конкурсу з двох турів конверти з девізами конкурсних проектів, автори яких допускаються до участі у другому турі, відкриваються тільки відповідальним секретарем конкурсу. Авторам цих проектів надсилається відкоригована програма та запрошення на участь у другому турі конкурсу. Зазначені проекти зберігаються в замовника конкурсу.
52. Інформація про результати конкурсу має бути відкритою. Підсумки конкурсу протягом місяця після прийняття рішень журі мають оприлюднюватися у тих друкованих засобах масової інформації, в яких було вміщено оголошення про конкурс, а автори, яким присуджено премії або інші види заохочення, протягом цього терміну повідомляються про порядок і місце їх отримання. {Абзац другий пункту 52 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 266 (266-2007-п) від 21.02.2007} Опублікування конкурсних проектів здійснюється відповідно до умов конкурсу в порядку, встановленому законодавством.
53. Виставка конкурсних проектів повинна бути відкритою для відвідувачів не менше ніж протягом двох тижнів після оголошення результатів конкурсу. Відвідання виставки має бути безкоштовним.
54. Після підбиття підсумків конкурсу його замовник передає до місцевої організації Національної спілки архітекторів копію рішення журі і фотографії премійованих проектів.
55. Відзначені преміями на відкритому та закритому конкурсі проекти та всі проекти замовленого конкурсу використовуються замовником конкурсу у спосіб, визначений в оголошенні про конкурс та його умовах, у порядку, встановленому законодавством. Усі непремійовані конкурсні проекти, а також проекти, відзначені іншими видами заохочень або додатковими преміями, призначеними третіми особами, і проекти з позначкою “Поза конкурсом” підлягають поверненню авторам на їх вимогу за рахунок замовника конкурсу (якщо інше не передбачено умовами конкурсу) протягом місяця з дня закінчення роботи виставки. Після закінчення зазначеного терміну невитребувані авторами конкурсні проекти знищуються відповідно до умов конкурсу, про що замовником конкурсу складається відповідний акт.
56. Якщо переможець конкурсу з будь-яких причин не може безпосередньо здійснювати подальше розроблення проектно-кошторисної або містобудівної документації, за ним зберігається право на авторську участь у цій роботі або, за його згодою, на отримання відповідної авторської винагороди за використання його конкурсного проекту в порядку, встановленому законодавством. У разі відмови переможця конкурсу від подальшої реалізації його конкурсного проекту замовник конкурсу на підставі рекомендацій журі, викладених у протоколі про підсумки конкурсу, може обрати для реалізації інший премійований проект.
57. У разі присудження першої премії у всеукраїнському, регіональному, місцевому конкурсі іноземному учаснику форма його залучення до подальшого розроблення проектно-кошторисної або містобудівної документації вирішується відповідно до статті 20 Закону України “Про архітектурну діяльність” (687-14).
58. Якщо журі після присудження премії не визнало жодного проекту таким, який може бути рекомендований для подальшої реалізації, замовник звільняється від зобов’язань перед переможцем конкурсу щодо замовлення на подальше розроблення проектно-кошторисної або містобудівної документації, що повинно бути застережено в оголошенні про конкурс і його умовах.
59. Авторське право на конкурсний проект належить автору (авторам) і охороняється згідно із Законами України “Про авторське право і суміжні права” (3792-12) та “Про архітектурну діяльність”.

Схожі записи