Адреса об’єкта нерухомого майна – це унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
Адреса об’єкту будівництва (крім номеру окремої частини об’єкта) присвоюється за вибором замовника будівництва: під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки – замовник будівництва протягом 5 днів (робочі) з дня реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або видачі відповідного сертифіката забезпечує направлення в електронній формі повідомлення про прийняття в експлуатацію об’єкта нерухомого майна відповідному уповноваженому органу з присвоєння адреси.
Органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна (крім номеру квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об’єктом нерухомого майна (за наявності)) згідно до 5 частини статті 26-3 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, є:
- виконавчий орган сільської, селищної, міської ради – у разі, якщо об’єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
- місцева державна адміністрація – у разі, якщо об’єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.
У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.
Адреса присвоюється об’єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об’єктами нерухомого майна. Присвоєна адреса об’єкта будівництва вказується в містобудівних умовах та обмеженнях (як місце розташування об’єкта) або будівельному паспорті. У містобудівних умовах та обмеженнях і будівельному паспорті додатково зазначаються відомості про дату та номер рішення уповноваженого органу з присвоєння адреси про присвоєння адреси об’єкту будівництва та найменування такого органу.
До об’єктів нерухомого майна, яким можливе надання адреси, відносяться:
- об’єкти незавершеного будівництва;
- новозбудовані об’єкти нерухомого майна;
- існуючі об’єкти нерухомості.
Адреса не присвоюється:
- тимчасовим спорудам;
- будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною;
- іншим об’єктам нерухомого майна, перелік яких визначає “Порядок присвоєння адрес об’єктів нерухомого майна” (цей Порядок не поширюється на земельні ділянки).
Перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 26-3, 26-4, 26-5 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”:
1) Заяви про присвоєння адреси об’єкту будівництва або об’єкту нерухомого майна;
2) Викопіювання з топографо-геодезичного плану у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
3) Копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, – у разі присвоєння адреси об’єкту будівництва та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів;
4) Копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, – у разі присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна та якщо такий документ не внесений до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;
5) Оригінал довіреності (у випадку подання документів уповноваженою особою).
До пакету документів додається за наявності належним чином завірена копія документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі присвоєння адреси об’єктам нерухомого майна, що виникли внаслідок їх поділу (об’єднання) – надання документу про право власності чи користування земельною ділянкою обов’язкове. Також до пакету документів додається копія документа, що ідентифікує та посвідчує особу заявника: паспорт – для фізичних осіб, витяг з ЄДР – для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація протягом 5 днів (робочі) з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва:
1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об’єкта будівництва;
2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.
За присвоєння адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна плата не стягується.
Будівельний паспорт – документ, що визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт здійснюють та видають:
- Районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
- Селищні та сільські ради та їх виконавчі органи;
- Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
- Державна інспекція архітектури та містобудування України;
- Єдиний державний портал електронних послуг (за можливості).
Видача будівельного паспорта видається фізичній особі, юридичній особі та фізичній особі-підприємцю після надання документів:
1) Заява на видачу будівельного паспорта (подається згідно додатку 1 до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки за формою);
2) Засвідчена копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
3) Ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);
4) Проєкт будівництва (за наявності);
5) Засвідчена згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів – пакет документів, наданий замовником; схема забудови земельної ділянки; пам’ятка замовнику будівництва, та видається на безоплатній основі протягом 10 днів (робочі) з дня надходження заяви та відповідного пакета документів.
Про регулювання містобудівної діяльності
Стаття 26-3. Адреса об’єкта нерухомого майна
{Щодо застосування статті 26-3 див. пункт 3 розділу II Закону № 199-IX від 17.10.2019}
1. Адресою об’єкта нерухомого майна (далі – адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
2. Порядок присвоєння адрес об’єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов’язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси об’єкта нерухомого майна, про відмову у присвоєнні, скасування адреси об’єкта нерухомого майна приймається відповідно до положень Закону України “Про адміністративну процедуру”.
{Частину другу статті 26-3 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
3. Адреса присвоюється об’єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об’єктами нерухомого майна.
2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною;
3) іншим об’єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об’єктів нерухомого майна (далі – Порядок присвоєння адрес).
Порядок присвоєння адрес, визначений цим Законом, не поширюється на земельні ділянки.
2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України – для об’єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим;
3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя);
4) назва району – для населених пунктів районного підпорядкування;
5) назва населеного пункту, а для об’єктів, розташованих за його межами, – назва найближчого населеного пункту (об’єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об’єднаної територіальної громади);
6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта (за наявності);
7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі – вулиця) (за наявності);
8) номер об’єкта (будинку, будівлі, споруди);
9) номер корпусу – для об’єктів, які складаються з декількох корпусів;
10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об’єктом нерухомого майна (за наявності).
Перелік гідрографічних, соціально-економічних, природно-заповідних або інших подібних об’єктів, які можуть використовуватися як реквізит адреси на певній території, затверджується відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцевою державною адміністрацією.
Реквізит адреси об’єкта, передбачений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, визначається замовником у проектній документації на будівництво об’єкта (на планах поверхів). Реквізит адреси, визначений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, в індивідуальному (садибному) житловому будинку, садовому, дачному будинку, які відповідно до цього Закону споруджені без проектної документації, визначається у технічному паспорті на будинок, складеному за результатами технічної інвентаризації.
У разі поділу або об’єднання окремих частин об’єкта нерухомого майна (квартир, житлових та нежитлових приміщень) реквізит адреси об’єкта нерухомого майна, передбачений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, визначається замовником відповідно до Порядку присвоєння адрес та зазначається у проектній документації на будівництво об’єкта, документах, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
5. Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, скасовується:
{Абзац перший частини п’ятої статті 26-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
виконавчим органом сільської, селищної, міської ради – у разі, якщо об’єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
місцевою державною адміністрацією – у разі, якщо об’єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, скасування адреси у строк, визначений цією статтею.
{Абзац третій частини п’ятої статті 26-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, скасування адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.
{Абзац четвертий частини п’ятої статті 26-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, скасування адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ”.
{Абзац п’ятий частини п’ятої статті 26-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
6. Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація (далі – орган з присвоєння адреси) протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва, визначеного частиною дев’ятою статті 36 та частиною третьою статті 37 цього Закону:
1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об’єкта будівництва;
2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.
7. Відомості про присвоєння адреси доводяться до відома замовника будівництва в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності.
8. У разі якщо після присвоєння адреси відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об’єкта нового будівництва (зміна місця розташування об’єкта, головного входу, зміна кількості об’єктів тощо), замовник у повідомленні про такі зміни зазначає про необхідність коригування (зміни, присвоєння, скасування) адреси згідно з частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону.
{Частина восьма статті 26-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
9. Орган з присвоєння адреси протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення, визначеного частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону:
1) приймає рішення про коригування адреси, що повинно містити відомості про раніше присвоєну адресу та ідентифікатор об’єкта будівництва;
2) оприлюднює рішення про коригування адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про коригування адреси (у тому числі копію рішення про коригування адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Адреса вважається зміненою, присвоєною, скасованою з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її коригування.
{Абзац п’ятий частини дев’ятої статті 26-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
Рішення про коригування адреси доводиться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про коригування адреси до Реєстру будівельної діяльності.
10. Програмні засоби Реєстру будівельної діяльності у день реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або видачі сертифіката забезпечують автоматичне направлення відповідному органу з присвоєння адреси повідомлення про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта до відома. Прийняття додаткових розпорядчих документів щодо присвоєння адреси, крім визначених цією статтею, не вимагається.
11. Підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта є:
1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту);
2) зміна назви вулиці, її об’єднання та поділ;
3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
4) об’єднання, поділ закінчених будівництвом об’єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об’єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті);
5) упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.
Рішення про зміну назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта є одночасно рішенням про зміну адреси.
У разі якщо відповідно до законодавства прийнято рішення про зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, об’єднання та поділу вулиці, орган з присвоєння адреси протягом 30 календарних днів здійснює впорядкування нумерації (у разі необхідності такого впорядкування).
12. Для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта у разі його об’єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються такі документи:
1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об’єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по батькові власника (співвласників) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) – для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – для юридичної особи, відомостей про адресу, ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви), реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі якщо право власності на об’єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
2) документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, – у разі, якщо право власності на об’єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
3) копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду – у разі, якщо об’єкт перебуває у спільній власності;
4) документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (крім випадків, якщо об’єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об’єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), – у разі, якщо відомості про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта не внесено до Реєстру будівельної діяльності;
5) технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна – у разі, якщо технічний паспорт створений без використання Реєстру будівельної діяльності;
6) копія документа, що посвідчує особу заявника, – у разі подання документів поштовим відправленням;
7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, – у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.
Копії документів, що подаються для зміни адреси об’єкта нерухомого майна, засвідчуються заявником (його представником).
13. Документи для зміни адреси об’єкта нерухомого майна подаються у порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону.
14. Орган з присвоєння адреси протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про зміну адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта:
1) приймає рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) оприлюднює рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про зміну адреси/відмову у зміні адреси (у тому числі копію рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Рішення про зміну адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об’єкта.
Рішення про відмову у зміні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.
Відомості про зміну адреси/відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про зміну адреси/відмову у зміні адреси об’єкта нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності.
15. Підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об’єкта (його представника) про зміну адреси є:
1) подання неповного пакета документів;
2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником;
4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.
Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта, заявник може повторно подати документи для зміни адреси.
16. Присвоєння адреси самочинно збудованим об’єктам, на які визнано право власності за рішенням суду, та об’єктам, визначеним пунктом 9 розділу V “Прикінцеві положення” цього Закону, здійснюється відповідно до частин четвертої, п’ятої, сьомої – десятої статті 26-5 цього Закону після прийняття в експлуатацію таких об’єктів.
17. У разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, скасування адреси у строк, визначений цією статтею, заявник має право звернутися до відповідної місцевої державної адміністрації із заявою про присвоєння, зміну, коригування адреси, яка подається у порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону.
{Абзац перший частини сімнадцятої статті 26-3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
До заяви про зміну адреси додаються документи, що подавалися органу з присвоєння адреси для зміни адреси (крім випадків, якщо такі документи подавалися в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою).
18. Місцева державна адміністрація протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси:
1) приймає рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (крім рішення про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси щодо об’єктів, яким не присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) оприлюднює рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) забезпечує внесення інформації про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Рішення про зміну, коригування адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу.
Рішення про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.
Відомості про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси до Реєстру будівельної діяльності.
У день внесення відомостей про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси до Реєстру будівельної діяльності програмні засоби електронної системи забезпечують автоматичне направлення до органу з присвоєння адреси повідомлення про присвоєння, зміну, коригування адреси до відома.
19. Підставами для відмови у прийнятті місцевою державною адміністрацією рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси є:
1) розміщення об’єкта за межами території, на яку поширюються повноваження місцевої державної адміністрації;
2) наявність у Реєстрі будівельної діяльності рішення органу з присвоєння адреси з цього питання;
3) наявність підстав, визначених частиною п’ятнадцятою цієї статті, – у разі зміни адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта.
20. Органу з присвоєння адреси забороняється вимагати від замовника додаткові документи для прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, якщо вони не передбачені цим Законом.
Додаткові документи та інформацію, необхідні для прийняття рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, орган з присвоєння адреси отримує відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України “Про адміністративні послуги”.
Орган з присвоєння адреси при виконанні повноважень, визначених цією статтею, має право доступу до інформаційних ресурсів та баз даних в обсязі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку визначення адрес.
21. Портал електронної системи повинен забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість пошуку відомостей про присвоєння (зміну) адреси (у тому числі копії таких рішень), у тому числі за:
1) адміністративно-територіальною одиницею (Автономна Республіка Крим, область, район, місто, район в місті, селище і село);
2) датою або періодом прийняття рішення;
3) кадастровим номером земельної ділянки, на якій розташований об’єкт;
4) ідентифікатором об’єкта будівництва та закінченого будівництвом об’єкта;
{Закон доповнено статтею 26-3 згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}
Стаття 26-4. Особливості присвоєння, коригування адреси після запровадження електронної системи щодо об’єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано до запровадження такої системи
{Щодо застосування статті 26-4 див. пункт 2 розділу II Закону № 199-IX від 17.10.2019}
1. Після запровадження електронної системи присвоєння, зміна, коригування, скасування адреси щодо об’єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею і Законом України “Про адміністративну процедуру”.
{Частина перша статті 26-4 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024}
2. Документи для присвоєння, коригування адреси подаються відповідно до статті 26-1 цього Закону.
3. Присвоєння адреси здійснюється за вибором замовника після отримання права на виконання будівельних робіт або після прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію.
4. Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (крім будинків, які містять дві та більше квартир, споруджених відповідно до законодавства), не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний будинок, згідно із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За бажанням замовника такому об’єкту може бути присвоєно адресу в порядку, визначеному цією статтею.
5. Для присвоєння адреси подаються такі документи:
1) заява про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) – для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – для юридичної особи, відомостей про ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), – у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
3) генеральний план об’єкта будівництва (у разі спорудження об’єкта на підставі проектної документації на будівництво) – у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва;
4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, – у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);
5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, – у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);
6) копія документа, що посвідчує особу заявника, – у разі подання документів поштовим відправленням;
7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, – у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.
Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).
6. У разі якщо адресу присвоєно до запровадження електронної системи та після її присвоєння відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об’єкта нового будівництва (зміна місця розташування об’єкта, головного входу, зміна кількості об’єктів тощо), замовник звертається до відповідного органу з присвоєння адреси із заявою про коригування адреси щодо об’єкта будівництва, до якої додаються:
1) генеральний план об’єкта будівництва (у разі спорудження об’єкта на підставі проектної документації на будівництво) – у разі подання заяви про коригування адреси щодо об’єкта будівництва;
2) копія документа, що посвідчує особу заявника, – у разі подання документів поштовим відправленням;
3) копія документа, що засвідчує повноваження представника, – у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.
Копії документів, що подаються для коригування адреси щодо об’єкта будівництва, засвідчуються замовником (його представником).
7. Орган з присвоєння адреси протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, коригування адреси:
1) приймає рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси, яке повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);
2) оприлюднює рішення про присвоєння, коригування/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) вносить інформацію про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.
Рішення про присвоєння/відмову у присвоєнні адреси повинно додатково містити відомості про місце розташування об’єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт (у разі присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва), або документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (у разі присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта).
Рішення про коригування адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об’єкта.
Рішення про відмову у присвоєнні, коригуванні адреси повинно містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.
8. Підставами для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є:
1) подання неповного пакета документів;
2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником – у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об’єкта будівництва;
4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.
Відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.
9. У разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, коригування адреси у строк, визначений цією статтею, заявник має право звернутися до відповідної місцевої державної адміністрації із заявою про присвоєння, коригування адреси.
До заяви про присвоєння, коригування адреси додаються відповідні документи, визначені частиною п’ятою чи шостою цієї статті.
10. Підставою для відмови у прийнятті місцевою державною адміністрацією рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, крім підстав, визначених частиною восьмою цієї статті, є також наявність рішення органу з присвоєння адреси з цього питання.
{Закон доповнено статтею 26-4 згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}
Стаття 26-5. Особливості присвоєння, зміни, коригування адреси до запровадження електронної системи
{Щодо застосування статті 26-5 див. пункт 3 розділу II Закону № 199-IX від 17.10.2019}
1. Присвоєння, зміна, коригування адреси до запровадження електронної системи здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею і Законом України “Про адміністративну процедуру”.
{Частина перша статті 26-5 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024}
2. Документи для присвоєння, зміни, коригування адреси подаються відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертої статті 9 Закону України “Про адміністративні послуги”.
3. До запровадження електронної системи присвоєння адреси здійснюється за вибором замовника після отримання права на виконання будівельних робіт або після прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію.
Присвоєння адреси самочинно збудованим об’єктам, на які визнано право власності за рішенням суду, та об’єктам, визначеним пунктом 9 розділу V “Прикінцеві положення” цього Закону, здійснюється після прийняття в експлуатацію таких об’єктів.
4. Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (крім будинків, які містять дві та більше квартир, споруджених відповідно до законодавства), не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний будинок, згідно із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За бажанням замовника такому об’єкту може бути присвоєно адресу в порядку, визначеному цією статтею.
5. Для присвоєння адреси подаються такі документи:
1) заява про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) – для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України – для юридичної особи;
2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об’єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), – у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
3) генеральний план об’єкта будівництва (у разі спорудження об’єкта на підставі проектної документації на будівництво) – у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва;
4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, – у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);
5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, – у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів);
6) копія документа, що посвідчує особу заявника, – у разі подання документів поштовим відправленням або в електронній формі;
7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, – у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.
Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).
6. У разі якщо після присвоєння адреси відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об’єкта нового будівництва (зміна місця розташування об’єкта, головного входу, зміна кількості об’єктів тощо), замовник звертається до відповідного органу з присвоєння адреси із заявою про коригування адреси щодо об’єкта будівництва, до якої додаються:
1) генеральний план об’єкта будівництва (у разі спорудження об’єкта на підставі проектної документації на будівництво) – у разі подання заяви про коригування адреси щодо об’єкта будівництва;
2) копія документа, що посвідчує особу заявника, – у разі подання документів поштовим відправленням або в електронній формі;
3) копія документа, що засвідчує повноваження представника, – у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.
Копії документів, що подаються для коригування адреси щодо об’єкта будівництва, засвідчуються замовником (його представником).
7. Орган з присвоєння адреси протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси:
1) приймає рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси;
2) оприлюднює рішення про присвоєння, зміну, коригування/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);
3) надає заявнику рішення про присвоєння, зміну, коригування/відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси у спосіб, відповідно до якого подавалися документи.
Рішення про присвоєння/відмову у присвоєнні адреси повинно містити відомості про місце розташування об’єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт (у разі присвоєння адреси щодо об’єкта будівництва), або документом, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (у разі присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта).
Рішення про зміну, коригування адреси повинно містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об’єкта.
Рішення про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає нормам законодавства.
8. Підставами для відмови у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси є:
1) подання неповного пакета документів;
2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником – у разі подання заяви про присвоєння, коригування адреси щодо об’єкта будівництва;
4) подання заяви особою, яка не є власником (співвласниками) об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником – у разі подання заяви про присвоєння, зміну адреси щодо закінченого будівництвом об’єкта;
5) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси на відповідній території.
Відмова у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.
9. У разі неприйняття посадовою особою органу з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси у строк, визначений цією статтею, заявник має право звернутися до відповідної місцевої державної адміністрації із заявою про присвоєння, зміну, коригування адреси.
До заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси додаються відповідні документи, які подавалися до органу з присвоєння адреси для присвоєння, зміни, коригування адреси.
10. Місцева державна адміністрація протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, зміну, коригування адреси вчиняє дії, визначені частиною сьомою цієї статті, та повідомляє про прийняте рішення орган з присвоєння адреси в паперовій або електронній формі.
11. Підставою для відмови у прийнятті місцевою державною адміністрацією рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси, крім підстав, визначених частиною восьмою цієї статті, є також наявність рішення органу з присвоєння адреси з цього питання.
{Закон доповнено статтею 26-5 згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}
Стаття 27. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки
1. Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі – будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
{Абзац другий частини першої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
2. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
3. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
4. Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
{Частина четверта статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}
ПОРЯДОК
присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об’єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об’єкта, які є самостійними об’єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень).
Органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п’ятої статті 26-3 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі – уповноважені органи з присвоєння адрес).
Перелік об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса, зазначено у додатку.
2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
блоковані будинки – два та більше житлових (садибного типу, садові, дачні) будинки заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких є хоча б одна спільна стіна, збудовані на межі окремих земельних ділянок за різними кадастровими номерами. Кожен блокований будинок є окремим об’єктом нерухомості і йому присвоюється окремий номер по вулиці (провулку тощо);
вбудовані приміщення – приміщення, що є частиною внутрішнього об’єму будівлі;
вбудовано-прибудовані приміщення – приміщення, частина внутрішнього об’єму яких є частиною внутрішнього об’єму основної будівлі, а інша частина – прибудованою;
прибудовані приміщення – приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну;
назва поіменованого об’єкта – назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного, лінійного або іншого подібного об’єкта за межами населених пунктів, визначеного відповідно до компетенції в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, місцевою держадміністрацією або органом місцевого самоврядування;
реквізит адреси “номер окремої частини об’єкта” – реквізит адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна, що визначає номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об’єктом права на нерухоме майно.
Термін “інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру” вживається у значенні, наведеному в Положенні про містобудівний кадастр, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 559 (Офіційний вісник України, 2011, № 41, ст. 1673).
Категорії вулиць під час присвоєння адрес визначаються відповідно до додатка Ж-1 ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”.
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності” (далі – Закон).
Порядок подання документів для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси та строки їх розгляду
3. Перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 26-3, 26-4 і 26-5 Закону.
3-1. Документи для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси подаються уповноваженим органом з присвоєння адрес:
виключно в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва – щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
особисто через центр надання адміністративних послуг або в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, або надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення центру надання адміністративних послуг – щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1).
Документи щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, подаються замовником уповноваженим органам з присвоєння адрес в паперовій формі з дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю”.
{Порядок доповнено пунктом 3-1 згідно з Постановою КМ № 596 від 13.06.2023}
4. Присвоєння або зміна адреси не потребує подання документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, у разі присвоєння адреси об’єктам, визначеним частиною четвертою статті 34 Закону.
5. Присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна здійснюються виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності.
6. Присвоєння, зміна, коригування адреси об’єктів, що збудовані або будуються на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, здійснюються з обов’язковим дотриманням тотожності адреси об’єкта та місця розташування земельної ділянки із застосуванням реквізитів, визначених пунктами 1-8 частини четвертої статті 26-3 Закону.
7. Під час присвоєння адреси об’єктам, що створені внаслідок поділу, виділення частки з одноквартирного будинку (індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку), застосовуються вимоги пункту 6 цього Порядку.
8. Присвоєння адреси з реквізитом “номер окремої частини об’єкта” (номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об’єктом права на нерухоме майно у складі іншого об’єкта) здійснюється уповноваженими органами з присвоєння адрес за поданням забудовника:
під час присвоєння адреси об’єкту нового будівництва, частинами якого є зазначені окремі частини об’єкта, – відповідно до затвердженої проектної документації та пропозицій замовника щодо нумерації окремих частин об’єкта;
під час присвоєння адреси закінченому будівництвом об’єкту, частинами якого є зазначені окремі частини об’єкта, – відповідно до затвердженої проектної документації, матеріалів технічної інвентаризації та пропозицій замовника щодо нумерації окремих частин об’єкта;
у випадку, визначеному абзацом тринадцятим частини четвертої статті 26-3 Закону, для об’єктів з існуючим поділом на окремі частини, – відповідно до матеріалів технічної інвентаризації та пропозицій замовника щодо нумерації окремих частин об’єкта;
у порядку, визначеному частиною восьмою статті 26-3 Закону.
Присвоєння адреси з реквізитом “номер окремої частини об’єкта” для об’єктів, що не мають поділу на окремі частини, здійснюється відповідно до абзаців другого і третього цього пункту з дотриманням вимог абзаців другого – п’ятого частини третьої статті 26-3 Закону.
9. Зміна адреси з реквізитом “номер окремої частини об’єкта, у тому числі у разі виявлення дублювання номерів окремих частин об’єкта” здійснюється в порядку упорядкування нумерації окремих частин об’єкта.
{Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 785 від 05.07.2024}
{Пункт 10 виключено на підставі Постанови КМ № 785 від 05.07.2024}
Визначення реквізитів адреси “назва держави”, “назва адміністративно-територіальної одиниці”, “назва району”, “назва населеного пункту”, “назва об’єднаної територіальної громади”
12. Назва адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь), визначається відповідно до частини другої статті 133 Конституції України.
13. Назви району (для населених пунктів районного підпорядкування), населеного пункту, сільської ради визначаються відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 листопада 2020 р. № 290 (із змінами) та постанов Верховної Ради України, згідно з якими створюються, змінюються, перейменовуються, ліквідуються райони.
14. Назва об’єднаної територіальної громади визначається згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Мінрегіону від 26 листопада 2020 р. № 290 (із змінами).
Визначення реквізиту адреси “назва поіменованого об’єкта”
15. Реквізит адреси “назва поіменованого об’єкта” використовується для об’єктів, що розташовані за межами населених пунктів, замість реквізиту “назва населеного пункту” у разі, коли ідентифікувати об’єкт без зазначення такої назви неможливо.
16. Для визначення назви поіменованого об’єкта використовуються інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру (за наявності), інтегровані з ним системи та/або Державного реєстру географічних назв для географічних об’єктів, що внесені до нього.
17. Назва поіменованого об’єкта в адресі зазначається перед реквізитом адреси “назва вулиці”. Якщо у складі поіменованого об’єкта такий реквізит відсутній, назва вулиці не зазначається.
Визначення реквізиту адреси “назва вулиці”
18. Реквізит адреси “назва вулиці” складається з родового позначення (вулиця, площа, майдан, набережна, шосе, тупик, бульвар, проспект, просіка, алея, провулок, проїзд, узвіз, шлях, лінія, роз’їзд, кілометраж лінійного об’єкта тощо) та назви.
У разі розташування об’єкта за межами населеного пункту реквізит “назва вулиці” може не застосовуватись.
19. У реквізиті адреси “назва вулиці” спочатку зазначається родове позначення, потім назва вулиці.
Для проспектів, бульварів, алей, шосе, проїздів, узвозів скорочене або повне родове позначення зазначається після назви, якщо назва є прикметником. Зазначене правило може застосовуватись до реквізиту адреси “назва вулиці” за межами населених пунктів (просіка, лінія, проїзд тощо).
У назвах вулиць, які складаються з власного імені та прізвища, спочатку зазначається власне ім’я, а потім – прізвище.
Назви вулиць, які походять від псевдонімів, зазначаються у звичайному порядку.
У назві вулиці, яка складається із звання та прізвища, спочатку зазначається звання, а потім – прізвище.
У назвах вулиць, які складаються із цифр і слів, цифри зазначаються перед словами (25 Північна просіка, вулиця 1 Травня, вулиця 993 стрілецького полку).
Для поіменованих об’єктів, що є лінійними об’єктами, у реквізиті адреси “назва вулиці” зазначається ділянка лінійного об’єкта між двома роздільними пунктами та значенням кілометражу об’єкта в межах відстані між роздільними пунктами та словом “кілометр” у відповідному відмінку (наприклад, назва поіменованого об’єкта – автомобільна дорога М06; назва вулиці – ділянка Київ-Житомир, 5 кілометр).
20. Для визначення назви вулиці використовуються інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру (за наявності) та інтегровані з ним системи.
21. Реквізит адреси “назва вулиці” для об’єкта, що розташований на перетині вулиць різних категорій, визначається за назвою вулиці більш високої категорії.
22. Реквізит адреси “назва вулиці” для об’єкта, що розташований на перетині вулиць різних категорій, визначається за назвою вулиці, на яку виходить головний фасад будівлі.
Визначення реквізитів адреси “номер об’єкта (групи будівель та споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), будівлі, споруди)”, “номер корпусу об’єкта”
23. Для нумерування об’єктів використовуються арабські цифри. Номер об’єкта може також містити літеру. Літера використовується у разі, коли відсутня можливість забезпечити послідовну нумерацію будівель, розташованих вздовж вулиці, відповідно до пункту 25 цього Порядку (наприклад, у разі будівництва двох чи більше будівель замість однієї, поділу будівель на дві чи більше блоковані). Також може використовуватися літера для будівель, що розташовані (або будуються) посеред кварталу та не мають фасаду, що виходить на вулицю. У такому разі номер найближчої житлової будівлі (для інших житлових) або споруди (для інших споруд), яка має фасад, який виходить на вулицю, отримує літеру “А”, а будівля чи будівлі (споруда чи споруди) відповідно отримують інші літери.
Для нумерації об’єктів використовуються великі літери українського алфавіту в такій послідовності: “А”, “Б”, “В”, “Г”, “Д”, “Е”, “Ж”, “И”, “К”, “Л”, “М”, “Н”, “П”, “Р”, “С”, “Т”, “У”, “Ф”, “Х”, “Ц”, “Ч”, “Ш”, “Ю”, “Я”.
Літера зазначається після номера через дефіс.
24. До адреси декількох об’єктів під одним номером (об’єктів, що складаються з декількох корпусів) додається номер об’єкта (корпусу, ділянки або будинку (садового, дачного), гаражу, елінгу, ангару тощо), який позначається арабською цифрою через пробіл після слова, що характеризує об’єкт (“корпус”, “гараж” тощо) (наприклад, № 12, корпус 1; № 4, гараж 112).
Реквізит адреси “номер корпусу” може застосовуватися для існуючих об’єктів з поділом на корпуси та для об’єктів будівництва, що за проектною документацією визначені як єдиний (комплексний) об’єкт, та складається з окремо розташованих або зблокованих будівель.
Для об’єктів, що є окремою частиною об’єкта (місце, паркомісце або машиномісце, вбудований гараж тощо), застосовується реквізит адреси “номер окремої частини об’єкта” відповідно до розділу “Визначення реквізиту адреси “номер окремої частини об’єкта” цього Порядку. Для вбудованих та прибудованих приміщень, господарських будівель та споруд, гаражів, інших об’єктів у складі садиби, садового, дачного будинку не застосовується окрема нумерація.
25. Нумерування об’єктів, фасад яких виходить на вулицю, здійснюється послідовно від центру населеного пункту з непарними номерами на лівому боці вулиці (починаючи з 1) і парними номерами на правому боці вулиці (починаючи з 2).
26. Об’єкти, фасад яких виходить на вулицю, що утворює кільце, нумеруються послідовно за годинниковою стрілкою від центру населеного пункту з непарними номерами на лівому боці вулиці (починаючи з 1) і парними номерами на правому боці вулиці (починаючи з 2).
27. Визначення номерів об’єктів, фасади яких утворюють периметр площі (майдану), здійснюється за годинниковою стрілкою починаючи від вулиці більш високої категорії від центру міста. При цьому послідовність номерів об’єктів на наскрізних вулицях, що примикають до площі (майдану), переривається. У разі коли кутовий об’єкт має головний фасад і значну протяжність вздовж вулиці, що примикає, номер визначається за вулицею, а не за площею (майданом).
28. Визначення номерів об’єктів, фасади яких виходять на вулицю з односторонньою забудовою, здійснюється послідовно у порядку їх розташування починаючи від центру населеного пункту.
29. Об’єкти, що розташовані на перетині вулиць, мають подвійну нумерацію за обома вулицями починаючи з номера вулиці, визначеної відповідно до пунктів 21 і 22 цього Порядку, який відокремлюється скісною рискою.
30. У разі коли відсутня можливість нумерування об’єктів відповідно до пунктів 24-29 цього Порядку, нумерування здійснюється відповідно до сторін світу (із заходу на схід або із півночі на південь) з нумеруванням об’єктів непарними номерами по лівому боці вулиці (починаючи з 1) і парними номерами по правому боці вулиці (починаючи з 2).
31. Нумерування об’єкта, фасад якого виходить на вулицю та для якого виходячи з уже наявної нумерації інших об’єктів неможливо визначити номер, який є цілим числом, здійснюється за номером найближчого об’єкта з найменшим номером на відповідному боці вулиці, до якого додається літера.
32. Об’єкти, фасад яких не виходить на вулицю, нумеруються шляхом присвоєння номера одного з існуючих об’єктів, головний фасад якого виходить на вулицю, з додаванням до нього літери (крім об’єктів, призначених для обслуговування основного об’єкта).
33. Для кожного блокованого будинку визначається окремий номер як для самостійного об’єкта.
34. Групі будівель та споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу) присвоюється єдиний номер об’єкта.
35. Номер об’єкта, який виділено із складу групи будівель та споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу), що мають єдину адресу, визначається за номером цієї групи будівель та споруд з додаванням літери або номера корпусу починаючи з 1.
36. Об’єкти, які розташовані на території із складним рельєфом без впорядкованої вулично-дорожньої мережі, допускається нумерувати в довільному порядку.
37. Нумерування об’єктів, що розташовані на території садового, дачного кооперативу, товариства тощо, здійснюється згідно з генеральним планом забудови кооперативу, товариства тощо та іншою планувальною і проектною документацією.
38. Об’єкти, що розташовані поза межами населеного пункту, нумеруються з присвоєнням непарних номерів на лівому боці (починаючи з 1) і парних номерів на правому боці (починаючи з 2):
у смузі відведення автомобільної дороги – за зростанням кілометражу дороги в межах кожного кілометра;
у смузі відведення залізниці – за зростанням кілометражу дороги в межах відстані між двома роздільними пунктами.
39. Об’єкти, розташовані на території об’єднаної територіальної громади за межами населеного пункту та/або поіменованих об’єктів, зокрема смуг відведення автомобільних доріг і смуг відведення залізниць, нумеруються у порядку починаючи з 1 на території об’єднаної територіальної громади.
40. Об’єкти, розташовані поза територією об’єднаної територіальної громади, населеного пункту та/або поіменованих об’єктів, зокрема смуг відведення автомобільних доріг і смуг відведення залізниць, нумеруються у порядку починаючи з 1 у межах району.
41. У разі коли нумерування об’єктів здійснювалося в інший спосіб, ніж передбачено цим Порядком, для подальшого нумерування нових об’єктів здійснюється упорядкування нумерації.
Визначення реквізиту адреси “номер окремої частини об’єкта”
42. Окремі частини об’єкта (квартири, приміщення тощо) нумеруються арабськими цифрами.
43. Нумерування квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку здійснюється окремо за годинниковою стрілкою у зростаючому порядку починаючи з номера 1 на першому поверсі. Нумерування здійснюється послідовно з першого під’їзду (орієнтуючись на фасад будинку з виходами під’їздів) від входу знизу – вгору.
Квартири, нежитлові приміщення та місця для паркування (машиномісця) у вбудованих автостоянках у багатоквартирних житлових будинках нумеруються окремо.
Не допускається повторення номерів квартир, приміщень тощо, зокрема збіг номерів квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних житлових будинках.
44. Нумерування вбудованих (вбудовано-прибудованих, прибудованих) нежитлових приміщень (груп нежитлових приміщень) здійснюється після закінчення нумерування всіх квартир. Початковий номер для таких приміщень повинен бути на один порядок більше, ніж порядок номерів квартир (для кількості квартир 99 включно початковим номером буде 100, для кількості квартир до 999 включно – 1000 і так далі). Нумерація машиномісць у вбудованих автостоянках багатоквартирних житлових будинків здійснюється окремо.
45. Нумерація приміщень у громадських будинках встановлюється відповідно до номера поверху (наприклад, перший поверх – 101, 102, другий – 201, 202; для будинків, у яких 10 та більше поверхів, – відповідно 0101, 0102 тощо).
Для підземних споруд, підвальних підземних приміщень (зокрема для вбудованих автостоянок, паркінгів) перед номером ставиться літера “п” із зазначенням номера підвального поверху.
Для вбудованих автостоянок, паркінгів тощо машиномісця нумеруються окремо від нежитлових приміщень та квартир із додаванням літер “п/м” перед номером.
46. Нумерація машиномісць як частин в окремо розташованих автостоянках, паркінгах, гаражах (зокрема підземних) тощо встановлюється відповідно до проектної документації із застосуванням вимог пункту 45 цього Порядку.
47. У разі зміни функціонального призначення окремої частини об’єкта, яка є самостійним нерухомим майном та має окремий вхід (вихід), адреса такої частини об’єкта визначається шляхом додавання до адреси об’єкта окремого порядкового номера такої частини (наприклад, вулиця Старокиївська, будинок 10, нежитлове приміщення 2).
48. У разі поєднання пронумерованих квартир та/або приміщень в одну квартиру та/або приміщення застосовуються поєднані номери таких квартир (приміщень) через скісну риску (наприклад, квартира 17/21, приміщення 3/4/5/6).
49. У разі поділу пронумерованих квартир або приміщень з виділенням їх частин як окремих об’єктів права власності застосовується додавання номера частини до номера квартири або приміщення через дефіс (наприклад, квартира 17-1, приміщення 3-2).
У разі поділу раніше об’єднаних квартир або приміщень у порядку, передбаченому пунктом 48 цього Порядку, використовуються номери поєднаних квартир або приміщень. У разі потреби застосовується додавання номерів у порядку, передбаченому абзацом першим цього пункту (наприклад, квартира 16/17/20/21 поділена на дві двоповерхові квартири 16/20 та 17/21, приміщення 3/4/5/6 поділено на приміщення 3, 4, 5-1, 5-2, 6-1, 6-2).
Для існуючих комунальних квартир та приміщень у гуртожитках у разі потреби до реквізиту адреси “номер окремої частини об’єкта” додається номер кімнати, яка позначається арабською цифрою через пробіл після слова “кімната” (наприклад, квартира 12, кімната 1; приміщення 6, кімната 3).
Упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна
50. Упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна здійснюється:
у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об’єкта;
у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об’єктів;
{Абзац третій пункту 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 785 від 05.07.2024}
у випадку подвоєння адрес внаслідок об’єднання населених пунктів;
у випадках, визначених пунктами 9 та 41 цього Порядку;
{Абзац п’ятий пункту 50 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 785 від 05.07.2024}
у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком.
51. Упорядкування нумерації будинків здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності.
{Пункт 52 виключено на підставі Постанови КМ № 785 від 05.07.2024}
{Пункт 53 виключено на підставі Постанови КМ № 785 від 05.07.2024}
Додаток
до Порядку
ПЕРЕЛІК
об’єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса
2. Автомобільні дороги (крім вулиць і доріг населених пунктів):
1) автомобільні дороги загального користування;
2) відомчі (технологічні) автомобільні дороги;
3) автомобільні дороги на приватних територіях
1) залізничні колії магістральні;
2) під’їзні, станційні та сортувальні колії;
3) залізничні колії метрополітенів;
5) залізничні підвищені колії та естакади;
6) залізничні колії промислових підприємств
1) злітно-посадкові смуги для злету та посадки;
2) злітно-посадкові смуги для маневрування та стоянки літаків та інших літальних апаратів
5. Мости, естакади, тунелі та метро:
1) автомобільні мости, віадуки, шляхопроводи та естакади;
2) залізничні мости, віадуки та естакади;
10) наземні та підземні пішохідні переходи
6. Порти, канали, греблі та інші водні споруди:
1) акваторії морських портів (портові акваторії), внутрішні підхідні, судноплавні канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки, інші підводні гідротехнічні споруди штучного та природного походження;
2) акведуки, дюкери, споруди дорожнього водовідводу;
3) канали магістральні зрошувальних систем;
4) споруди систем водозабезпечення землеробства;
5) споруди осушувальних систем;
7) споруди зрошувального та осушувального господарства тощо
7. Магістральні трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі:
3) конденсатопроводи та продуктопроводи магістральні;
4) водоводи магістральні та відводи від них;
5) лінії та споруди телекомунікацій;
6) радіорелейні системи та магістральні кабельні мережі;
7) споруди та системи радіозв’язку;
8) магістральні лінії електропередачі кабельні – КЛЕП високої напруги;
9) магістральні лінії електропередачі повітряні – ЛЕП високої напруги;
10) лінії електричні розподільні середньої напруги
8. Місцеві трубопроводи та комунікації:
1) місцеві трубопроводи для транспортування газу;
2) місцеві водопровідні мережі;
4) місцеві мережі для транспортування пари та стисненого повітря;
5) водяні свердловини, колодязі, бювети;
6) водонапірні башти, фонтани;
7) місцеві каналізаційні та водостічні мережі;
9) установки для перероблення стічних вод;
10) місцеві електросилові мережі;
11) тролейбусні лінії
ПОРЯДОК
видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки
{У тексті Порядку слова «уповноважений орган містобудування та архітектури» у всіх відмінках замінено словами «уповноважений орган з питань містобудування та архітектури» у відповідному відмінку згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури та іншими суб’єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.
1.2. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі – будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
{Пункт 1.2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
1.3. Параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об’єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам’яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій.
{Пункт 1.3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 212 від 14.08.2018; в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
1.4. Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.
{Пункт 1.4 розділу I в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
1.5. Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.
1.6. Для об’єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
ІІ. Порядок оформлення будівельного паспорта
2.1. Будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються:
копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);
згода співвласника (співвласників) об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);
схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;
проектна документація (за наявності);
згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об’єктів) (за умови перебування у спільній власності);
інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності).
Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).
Документи подаються уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури з урахуванням вимог статті 26-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681:
1) в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – електронний кабінет) або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачем якої є замовник та відповідний уповноважений орган з питань містобудування та архітектури;
2) у паперовій формі особисто замовником (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.
{Пункт 2.1 розділу II в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
2.2. У разі зміни намірів забудови земельної ділянки (розміщення нових, реконструкція або капітальний ремонт існуючих об’єктів), реалізація яких не перевищує граничнодопустимих параметрів, до будівельного паспорта можуть вноситись зміни.
{Абзац перший пункту 2.2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
Внесення змін до будівельного паспорта здійснюється відповідним уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури у порядку та на умовах, визначених для його отримання, протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:
заява на внесення змін до будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;
примірник будівельного паспорта замовника, якщо такий паспорт надавався до 01 вересня 2020 року;
{Абзац четвертий пункту 2.2 розділу II в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, фасади та плани поверхів нових об’єктів із зазначенням габаритних розмірів тощо), наведена у додатку 2 до цього Порядку;
{Абзац п’ятий пункту 2.2 розділу II в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі здійснення нового будівництва об’єкта) (за умови перебування у спільній власності);
{Абзац шостий пункту 2.2 розділу II в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
згода співвласника (співвласників) об’єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);
{Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом сьомим згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об’єкта (за наявності).
{Пункт 2.2 розділу II доповнено новим абзацом восьмим згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
2.3. Уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.
{Пункт 2.3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 212 від 14.08.2018, Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
2.4. Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;
невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;
{Абзац третій пункту 2.4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.
{Пункт 2.4 розділу II доповнено новим абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
2.5. Документи для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертаються замовнику у спосіб, відповідно до якого подавалися такі документи за рішенням уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури шляхом направлення повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта з відповідним обґрунтуванням усіх підстав повернення у строк, який не перевищує строк його надання, з попереднім внесенням відповідного рішення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – Реєстр будівельної діяльності).
{Пункт 2.5 розділу II в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
2.6. Технічні умови отримуються замовником самостійно.
{Пункт 2.6 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
2.7. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
2.8. Будівельний паспорт створюється виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера та підписується керівником відповідного уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Такий будівельний паспорт є оригіналом.
За зверненням заявника примірник будівельного паспорта може бути наданий у паперовій формі.
{Пункт 2.8 розділу II в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
2.9. Перелік відомостей, які містяться в будівельному паспорті, визначений у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681.
{Пункт 2.9 розділу II в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
2.10. У схемі забудови земельної ділянки, сформованій уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури, визначається місце розташування запланованих об’єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під’їзди до будівель і споруд, відстань від об’єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об’єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності).
{Пункт 2.10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
2.11. Пам’ятка замовнику індивідуального будівництва готується уповноваженим органом містобудування і архітектури як рекомендаційний перелік положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної ситуації.
{Пункт 2.12 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
{Пункт 2.13 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
{Пункт 2.14 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
2.12. У разі необхідності, при втраті замовником оригінального примірника будівельного паспорта, виданого до 01 вересня 2020 року, його дублікат надається відповідним уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви про видачу дубліката будівельного паспорта з використанням Реєстру будівельної діяльності.
{Пункт 2.12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
2.13. Після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівельний паспорт є підставою для виконання будівельних робіт.
{Пункт розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 212 від 14.08.2018; в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
{Порядок в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 66 від 25.02.2013}
Додаток 1
до Порядку видачі будівельного
паспорта забудови земельної ділянки
(пункт 2.1 розділу II)
ЗАЯВА
на видачу будівельного паспорта (внесення змін до будівельного паспорта)
{Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 66 від 25.02.2013, Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
{Додаток 2 виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
Додаток 2
до Порядку видачі
будівельного паспорта
забудови земельної ділянки
СХЕМА
намірів забудови земельної ділянки
{Додаток в редакції Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 66 від 25.02.2013; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 331 від 14.12.2021}
