Що таке Держгеокадастр та масова оцінка земель?

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) – центральний орган виконавчої влади України, що:

  • реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру (ДЗК), державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів;
  • надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері;
  • вносить на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр утворений 10 вересня 2014 р. Постановою Кабінету Міністрів № 442 шляхом перетворення Державного агентства земельних ресурсів України, що існувало з 2011 року у зв’язку із реорганізацією Державного комітету України по земельних ресурсах. У своїй діяльності він керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

На веб-ресурсі електронних послуг Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру можна замовити адміністративні та отримати сервісні електроні послуги Держгеокадастру (для цього необхідно зареєструватися та авторизуватися в електронному кабінеті за допомогою електронної пошти, електронного цифрового підпису або платіжної картки банку (BankID)):

1. Електронні послуги, доступні після авторизації в особистому електронному кабінеті:

  • Відомості Державного земельного кадастру;
  • Надання інформації про суб’єкта речового права у ДЗК;
  • Надання довідки про осіб, що отримали доступ до інформації про суб’єкта речового права у ДЗК;
  • Видача відомостей з документації із землеустрою з Держ. фонду документації із землеустрою;
  • Витяг з реєстру інженерів-землевпорядників;
  • Масова оцінка земель;
  • Внесення відомостей (змін до них) до ДЗК за винятком земельної ділянки.

2. Електронні послуги, доступні без авторизації:

  • Видача витягу з Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів;
  • Видача витягу з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників;
  • Видача дубліката кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника;
  • Прийняття рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника;
  • Видача витягу з Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок;
  • Перевірка витягу з реєстру інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів, оцінювачів;
  • Перевірка протоколу перевірки XML.

3. Електронні послуги для сертифікованих інженерів-землевпорядників:

  • Державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з ДЗК;
  • Внесення до ДЗК відомостей (змін до відомостей)/виправлених відомостей;
  • Перевірка XML;
  • Внесення відомостей (змін до них) до ДЗК за винятком земельної ділянки.

4. Електронні послуги для органів державної влади та органів місцевого самоврядування:

  • Витяг з ДЗК про землі в межах АТО, територіальної громади;
  • Витяг з ДЗК про земельну ділянку;
  • Витяг з ДЗК про обмеження у використанні земель;
  • Витяг з ДЗК про меліоративну мережу, її складову частину.

Масова оцінка земель – це вид оцінки земельних ділянок, який проводиться з періодичним оновленням на всій території України, і базується на даних про:

  • ціну (вартість) земельних ділянок, а також нерухомого майна, яке на ній розташоване;
  • ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за оренду земельною ділянкою, а також нерухомим майном, яке на ній розташоване;
  • зареєстровані речові права на земельні ділянки та їх обтяження.

Основною метою цього виду оцінки, що був розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства України і Держгеокадастром та прийнятий 13 жовтня 2023 року Постановою Кабінету Міністрів України №1078 “Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель”, є створення бази для розрахунку податків на землю – масова оцінка земель забезпечує більш точне і об’єктивне визначення вартості земельних ділянок, що сприяє справедливому оподаткуванню та підвищенню доходів місцевих бюджетів.

Масова оцінка земель базується на даних реєстраційно-кадастрових систем, головне призначення яких полягає в правовій та просторовій ідентифікації об’єктів власності, збереженні та поновлені інформації щодо правового режиму їх використання.

У систему масової оцінки міських земель входять як оцінка якості земель, придатності земель із метою містобудівних і для інших конкретних потреб (під будівництво житлового будинку, під рекреаційні потреби, під вирощування с/г культур тощо), так і визначення потенційної цінності земель у грошовому еквіваленті. Земельні ділянки в населених пунктах оцінюються по їх функціональному призначенню з урахуванням насиченості забудови, престижності місця розташування, екологічного стану, соціального та інженерно-транспортного облаштування та інших споживчих властивостей.

У процесі масової оцінки земель проводиться оціночне зонування території, що передбачає виділення частин земельних ділянок, які мають однакове цільове призначення, функціональне використання та близьку ринкову вартість. Границі оціночних зон встановлюються з урахуванням територіальних особливостей, наявності забудови, лінійних об’єктів та кадастрових зон. Після оціночного зонування складається картосхема оціночних зон і визначається ринкова вартість земельних ділянок в межах цих зон.

Відповідно до міжнародних стандартів оцінки (International Valuation Standarts) базою вартісної оцінки для масової оцінки є ринкова вартість.

В результаті має повністю вирішитись завдання визначення ціни на землю, яка зафіксується у Державному земельному кадастрі по кожній ділянці. Ці відомості автоматично будуть коригуватись зі зміною статусу земельної ділянки, її меж, площі, а також в залежності від розташованих на ній спорудах. Дані можуть використовуватись усіма системами інформаційного забезпечення ринку нерухомості та державними системами реєстрації. Для зберігання даних про землю масова оцінка функціонуватиме у складі програмного забезпечення Державного земельного кадастру і забезпечуватиме автоматизацію її проведення та оновлення, а також оприлюднення її результатів у відкритому доступі.

Система масової оцінки земель має важливу перевагу – підвищення об’єктивності та ефективності оподаткування земельної власності. Це досягається завдяки тому, що розмір податкового навантаження, заснований на ринковій вартості земель, є більш справедливим порівняно зі стандартними грошовими оцінками. Останні можуть призводити до недооцінки земельних ділянок з високою споживчою цінністю або переоцінки земель з низькою цінністю.

Функціонування такої системи оцінки земель дозволить ефективно встановлювати вартість для різних цілей, таких як визначення орендної плати, земельного податку та інших форм оподаткування.

Застосування масової оцінки земель в Україні має наступні переваги:

  • масова оцінка земель сприятиме точнішому та об’єктивному встановленню податкових ставок і обсягу оподаткування земельних ділянок, що, у свою чергу, забезпечить більш ефективний збір податків і зборів, зменшивши ризики помилок та маніпуляцій у процесі оподаткування;
  • завдяки прозорій та чітко регламентованій процедурі масової оцінки земель зменшиться можливість корупційних зловживань, оскільки процес стане більш відкритим і менш підлягатиме суб’єктивному втручанню, що забезпечить більш справедливі умови для всіх учасників ринку;
  • чітка і прозора масова оцінка земель сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні; інвестори отримають більше впевненості в прозорості і стабільності ринкових умов, що призведене до збільшення інвестиційних потоків та розвитку економіки;
  • запровадження масової оцінки земель відповідатиме міжнародним стандартам і рекомендаціям, що дозволить Україні інтегруватися у міжнародну практику та підвищити свою репутацію на глобальному ринку нерухомості;
  • застосування системи масової оцінки нерухомості забезпечить функціонування прозорого ринку її об’єктів як комплексів власності, що поєднують використання землі й поліпшень.

Таким чином, нинішня система оподаткування не відображає зв’язку між вартістю земельної ділянки та податками на неї, тому вона удосконалюється на основі нового підходу до визначення податку на землю з використанням ринкової вартості. Від застосування результатів масової оцінки земельних ділянок та інших об’єктів нерухомості значною мірою залежатиме фінансова самостійність територіальних громад. У результаті застосування масової оцінки збільшилась сума податкових надходжень до місцевих бюджетів.

Чинне правове регулювання масової оцінки земель в Україні включає:

Закон України “Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 роки” від 20.06.2022 р. №2322-IX;
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки” від 04.03.2023 р. №220;
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки” від 02.05.2023 р. №3065-IX;
Закон України “Про оцінку земель” від 11.12.2003 р. №1378-IV;
Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель” від 13.10.2023 р. №1078.

ПОЛОЖЕННЯ
про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру

1. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

2. Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

3. Основними завданнями Держгеокадастру є:

1) реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів;

2) надання адміністративних послуг згідно із законом у відповідній сфері;

3) внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

4. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру аграрної політики та продовольства;

2) здійснює міжнародне співробітництво у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та з питань встановлення, унормування, збереження, обліку, реєстрації географічних назв, а також створення та ведення Державного реєстру географічних назв, зокрема бере участь у підготовці міжнародних договорів України, відповідно до законодавства укладає міжнародні договори України міжвідомчого характеру;

3) забезпечує здійснення адаптації національного законодавства до законодавства ЄС з питань, що належать до його компетенції; здійснює в межах повноважень, передбачених законом, заходи щодо імплементації в національне законодавство положень міжнародних договорів, стороною яких є Україна;

4) розробляє:

нормативно-технічні документи, державні стандарти, норми і правила у сфері земельних відносин в установленому законодавством порядку;

стандарти і технічні регламенти у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядки створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних;

нормативно-технічну документацію з питань геодезії, картографії, геоінформаційних систем;

5) здійснює державний геодезичний нагляд за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю;

6) здійснює заходи щодо вдосконалення порядку ведення обліку і підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі;

7) координує топографо-геодезичну і картографічну діяльність та здійснює методичне керівництво топографо-геодезичними та картографічними роботами;

8) погоджує виконання робіт із знесення або перезакладки геодезичних пунктів;

9) проводить моніторинг геодезичних пунктів;

10) здійснює обстеження і відновлення пунктів державної геодезичної і нівелірної мереж, аналізує їх стан та розробляє пропозиції щодо їх удосконалення;

11) проводить картографічний моніторинг території України, включаючи шельфову зону та населені пункти;

12) здійснює ведення державного обліку топографо-геодезичних і картографічних робіт, організовує зберігання матеріалів, одержаних за результатами їх виконання;

13) забезпечує виконання астрономо-геодезичних, гравіметричних, інженерно-геодезичних, топографічних, картографічних, картовидавничих робіт, проведення супутникових радіонавігаційних спостережень, аерозйомки та космічних зйомок для дистанційного зондування Землі;

14) забезпечує функціонування та розвиток державної геодезичної мережі;

15) забезпечує створення, функціонування та розвиток національної інфраструктури геопросторових даних, зокрема національного геопорталу;

16) виконує функції держателя національного геопорталу;

17) призначає та організовує діяльність адміністратора національного геопорталу, визначає адміністратора геопорталів Державної геодезичної мережі та бази топографічних даних, адміністратора Державного картографо-геодезичного фонду України;

{Підпункт 17 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 164 від 24.02.2023}

18) забезпечує створення технічних та програмних засобів національної інфраструктури геопросторових даних;

19) розробляє та переглядає технічні регламенти та технічні специфікації у відповідній сфері, бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів у сфері технічного регулювання;

20) проводить моніторинг функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних;

21) готує, оприлюднює та подає Мінагрополітики річний звіт про функціонування та розвиток національної інфраструктури геопросторових даних;

22) готує та надсилає звернення, вживає інших заходів до забезпечення ефективності діяльності з геопросторовими даними та метаданими, їх оприлюднення, інтероперабельності, недопущення дублювання, розбудови інформаційної взаємодії;

23) забезпечує міжнародне співробітництво у сфері національної інфраструктури геопросторових даних;

24) організовує і координує виконання загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт;

25) організовує топографо-геодезичне, картографічне та гідрографічне забезпечення делімітації, демаркації і перевірки державного кордону України, формування відповідної бази топографо-геодезичних та картографічних даних;

26) забезпечує організацію формування та ведення Державного картографо-геодезичного фонду України;

{Підпункт 26 пункту 4 в редакції Постанови КМ № 164 від 24.02.2023}

27) забезпечує формування і ведення банку геодезичних даних та баз топографічних даних;

28) здійснює координацію діяльності, пов’язаної з встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв;

29) проводить експертизу пропозицій та рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо найменування та перейменування географічних об’єктів і надає відповідний висновок;

{Підпункт 29 пункту 4 в редакції Постанови КМ № 164 від 24.02.2023}

30) забезпечує створення і ведення Державного реєстру географічних назв, контролює використання та збереження географічних назв;

31) визначає сталі географічні об’єкти на території України;

{Підпункт 32 пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ № 1438 від 17.12.2024}

33) організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності:

у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель за:

– додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

– виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

– додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

– веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про земельні ділянки та їх використанням;

– розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в дію об’єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

– здійсненням комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур’янами, чагарниками та дрібноліссям;

– додержанням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов’язкового здійснення заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

– виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов’язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою;

– додержанням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;

– додержанням установленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат лісогосподарського виробництва;

{Абзац дванадцятий підпункту 33 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 164 від 24.02.2023}

– додержанням строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;

у частині родючості ґрунтів за:

– зміною показників якісного стану ґрунтів у результаті проведення господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення;

– своєчасним проведенням підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності заходів щодо збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів;

у частині проведення планових та позапланових перевірок за:

– об’єктом державного контролю;

– суб’єктами господарювання;

– відповідністю власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, у випадках та у порядку, визначених законодавством у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель;

34) обстежує земельні ділянки, які підлягають рекультивації, та обстежує земельні ділянки, яким заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання;

35) бере участь у роботі комісій під час прийняття в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об’єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

36) призначає громадських інспекторів у сфері громадського контролю за використанням та охороною земель;

37) вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо:

приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель;

обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства;

припинення будівництва та експлуатації об’єктів у разі порушення вимог земельного законодавства до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків;

припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

38) письмово звертається до відповідної кваліфікаційної (екзаменаційної) комісії про розгляд питання щодо позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника, інженера-геодезиста кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), а оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок – кваліфікаційного свідоцтва оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок;

39) приймає на підставі подання кваліфікаційної комісії рішення про анулювання (позбавлення), зупинення та поновлення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста;

40) складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення;

41) розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, та вживає заходів до її відшкодування щодо земель державної власності сільськогосподарського призначення в установленому законодавством порядку;

42) подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом;

42-1) звертається до суду з позовами про визнання недійсними угод, укладених із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок державної, комунальної власності;

{Пункт 4 доповнено підпунктом 42-1 згідно з Постановою КМ № 164 від 24.02.2023}

43) подає пропозиції щодо фінансування заходів з охорони земель;

44) вживає відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

45) здійснює ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку;

46) організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

47) здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні;

48) веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки;

49) забезпечує користування відомостями Державного земельного кадастру, організовує роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних кадастрових реєстраторів;

50) розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи;

51) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин;

52) бере участь у розробленні та виконанні державних, галузевих, регіональних та місцевих програм з питань регулювання земельних відносин, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, у проведенні моніторингу земель, територіальному плануванні;

53) забезпечує підготовку та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель, їх захист від шкідливого антропогенного впливу, дотримання режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, інших територій;

54) організовує виконання робіт, пов’язаних з проведенням земельної реформи;

55) укладає договори із закладами освіти про співробітництво щодо професійної підготовки оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, веде Державний реєстр оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, які отримали кваліфікаційне свідоцтво, видає витяги з нього, готує пропозиції щодо вдосконалення методики та порядку виконання робіт з грошової оцінки земель, видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки;

56) забезпечує науково-експертне, інформаційне та методичне проведення землевпорядних, землеоціночних робіт, вживає організаційних заходів щодо проведення земельних торгів;

57) здійснює землеустрій, зокрема забезпечує проведення державної інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;

58) вносить до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва;

{Підпункт 58 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 164 від 24.02.2023}

59) забезпечує створення, формування і ведення Державного фонду документації із землеустрою;

60) затверджує відповідно до Законів України “Про землеустрій”, “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність” склад кваліфікаційних комісій;

61) веде Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників і Державний реєстр сертифікованих інженерів-геодезистів та видає витяги із зазначених реєстрів;

62) надає статус саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності;

{Підпункт 63 пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ № 164 від 24.02.2023}

64) проводить відповідно до законодавства моніторинг земель та охорону земель;

65) бере участь у державному регулюванні планування територій;

66) створює інформаційну базу даних з питань землеустрою;

67) погоджує в межах повноважень, передбачених законом, проекти державних цільових, міждержавних та місцевих програм меліорації земель;

68) здійснює функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

69) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держгеокадастру, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

70) проводить публічний моніторинг земельних відносин, у тому числі моніторинг ринку земель;

{Підпункт 70 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 164 від 24.02.2023}

71) здійснює інші повноваження, визначені законом.

5. Держгеокадастр з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держгеокадастру, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

2) здійснює добір кадрів в апарат Держгеокадастру та на керівні посади в його територіальні органи, на підприємства, в установи та організації, що належать до сфери його управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Держгеокадастру та його територіальних органів;

3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держгеокадастру, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку;

4) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, разом з відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим та ефективним використанням державних коштів, передбачених для реалізації проектів, виконання програм;

5) надає територіальним органам методичну і практичну допомогу, проводить перевірки їх діяльності;

6) аналізує результати діяльності територіальних органів, що забезпечують здійснення повноважень з розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, розробляє заходи щодо підвищення ефективності функціонування територіальних органів;

7) є державним замовником наукових досліджень з питань, що належать до його компетенції;

8) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

9) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів.

6. Голова Держгеокадастру є Головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель, а його перший заступник та заступники – відповідно першим заступником та заступниками Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель.

Керівники територіальних органів Держгеокадастру є головними державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві та Севастополі, районі, а їх перші заступники та заступники – відповідно першими заступниками та заступниками головних державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві та Севастополі, районі.

Керівники структурних підрозділів Держгеокадастру та його територіальних органів, на яких покладено повноваження щодо виконання інспекційних функцій, є одночасно старшими державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель.

Інші працівники Держгеокадастру та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль, є одночасно державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель.

Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і додержанням вимог законодавства про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов’язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і додержання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов’язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився;

{Абзац десятий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 164 від 24.02.2023}

звертатися до суду з позовом про розірвання договору оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки або договору про встановлення земельного сервітуту, а також про припинення права постійного користування земельною ділянкою;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для отримання від них усних або письмових пояснень з питань, пов’язаних з порушенням земельного законодавства;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, установлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства.

7. Держгеокадастр для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців (за їх згодою), працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками);

2) одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян та їх об’єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

3) скликати наради, утворювати комісії, робочі та експертні групи, проводити наукові конференції, семінари, виставки в Україні та за її межами з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами;

5) організовувати наукову, науково-технічну, інвестиційну, інформаційну, видавничу діяльність, сприяти створенню і впровадженню сучасних інформаційних технологій та комп’ютерних мереж у сфері земельних відносин.

8. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

9. Держгеокадастр під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами та організаціями.

10. Держгеокадастр у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

11. Держгеокадастр очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

12. Голова Держгеокадастру:

1) очолює Держгеокадастр, здійснює керівництво його діяльністю, представляє його у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні та за її межами;

2) в межах повноважень, передбачених законом, організовує та контролює виконання в апараті Держгеокадастру та його територіальних органах Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики з питань, що належать до компетенції Держгеокадастру;

3) вносить на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, зокрема розроблені Держгеокадастром проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики, а також позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства;

4) подає на затвердження Міністру аграрної політики та продовольства плани роботи Держгеокадастру;

5) забезпечує виконання Держгеокадастром наказів Мінагрополітики та доручень Міністра аграрної політики та продовольства з питань, що належать до компетенції Держгеокадастру;

6) звітує перед Міністром аграрної політики та продовольства про виконання планів роботи Держгеокадастру та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держгеокадастру, його територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

7) вносить Міністру аграрної політики та продовольства пропозиції щодо утворення в межах граничної чисельності державних службовців і працівників Держгеокадастру та коштів, передбачених на його утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України територіальних органів Держгеокадастру, які є юридичними особами публічного права;

8) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи, організації, затверджує положення про них (їх статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Держгеокадастру;

9) призначає на посаду за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства та головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів Держгеокадастру відповідно до законодавства про державну службу;

10) призначає на посаду за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства та звільняє з посади заступників керівників територіальних органів Держгеокадастру відповідно до законодавства про державну службу;

11) забезпечує взаємодію Держгеокадастру з визначеним Міністром аграрної політики та продовольства структурним підрозділом Мінагрополітики, відповідальним за взаємодію з Держгеокадастром;

12) забезпечує дотримання встановленого Міністром аграрної політики та продовольства порядку обміну інформацією між Мінагрополітики і Держгеокадастром та вчасність її подання;

13) призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Держгеокадастру (якщо інше не передбачено законом);

14) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Держгеокадастру;

15) вносить в установленому порядку подання щодо представлення державних службовців і працівників апарату Держгеокадастру, його територіальних органів до відзначення державними нагородами;

16) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців і працівників апарату Держгеокадастру, керівників територіальних органів Держгеокадастру, присвоює їм ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом);

17) встановлює відомчі заохочувальні відзнаки та вирішує питання про нагородження ними;

18) призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Держгеокадастру;

19) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

20) затверджує положення про територіальні органи Держгеокадастру;

21) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Держгеокадастру;

22) скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держгеокадастру;

23) утворює комісії, робочі та експертні групи;

24) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;

25) підписує накази Держгеокадастру;

26) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов’язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держгеокадастру та його територіальних органів доручення;

27) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Держгеокадастр;

28) забезпечує реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Держгеокадастру;

29) здійснює інші повноваження, визначені законом.

13. Голова Держгеокадастру має заступників, у тому числі одного першого заступника, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу.

14. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держгеокадастру, обговорення основних питань діяльності в Держгеокадастрі може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Держгеокадастру.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в Держгеокадастрі можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова Держгеокадастру.

Кількісний та персональний склад колегій, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, положення про них затверджує Голова Держгеокадастру.

15. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держгеокадастру затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру апарату Держгеокадастру затверджує його Голова за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства.

Штатний розпис, кошторис апарату Держгеокадастру затверджує його Голова за погодженням з Мінфіном.

16. Держгеокадастр є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

{Положення в редакції Постанови КМ № 1302 від 09.12.2021}

ПОРЯДОК
реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель

1. Цей Порядок визначає механізм реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель (далі – пілотний проект) з метою напрацювання правових, технічних та технологічних інструментів проведення та запровадження масової оцінки земель, а також забезпечення відкритого доступу до результатів такої оцінки.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

масова оцінка земель – вид оцінки земель (земельних ділянок), який проводиться на всій території України (з періодичним оновленням), базується на відомостях про ціну (вартість) земельних ділянок та іншого нерухомого майна, що на них розташоване, ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за користування чужими земельними ділянками та іншим нерухомим майном, що на них розташоване, відомостях про зареєстровані речові права на земельні ділянки та їх обтяження, та призначений, зокрема, для використання як база оподаткування плати за землю;

геоінформаційна система масової оцінки земель – система, яка функціонує у складі програмного забезпечення Державного земельного кадастру, забезпечує автоматизацію проведення та оновлення масової оцінки земель, а також оприлюднення її результатів у відкритому доступі;

математико-статистична модель масової оцінки земель – модель, що забезпечує поєднання алгоритмів математичних та статистичних моделей у складі геоінформаційної системи масової оцінки земель та забезпечує розрахунок показників масової оцінки земель для окремих земельних ділянок.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Земельному кодексі України, Законах України “Про Державний земельний кадастр”, “Про оцінку земель”, “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про електронні довірчі послуги”, “Про доступ до публічної інформації”.

3. Метою реалізації пілотного проекту є:

створення геоінформаційної системи масової оцінки земель, інтегрованої з програмним забезпеченням Державного земельного кадастру;

створення математико-статистичної моделі масової оцінки земель, її апробація та калібрування на основі відомостей, що надходять до Державного земельного кадастру в порядку електронної інформаційної взаємодії Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

створення передумов запровадження в Україні масової оцінки земель, зокрема підготовка проектів актів щодо внесення змін до законодавчих актів в частині використання результатів масової оцінки земель для цілей оподаткування платою за землю.

4. Координатором пілотного проекту є Мінагрополітики.

5. Учасниками пілотного проекту відповідно до визначених законодавством завдань є Держгеокадастр, Мін’юст, державне підприємство “Центр державного земельного кадастру”.

6. Етапами реалізації пілотного проекту є:

підготовка технічного завдання на створення геоінформаційної системи масової оцінки земель у складі Державного земельного кадастру, яка забезпечить накопичення та обробку даних, на основі яких здійснюватиметься проведення масової оцінки земель, а також оприлюднення результатів такої оцінки у відкритому доступі;

розроблення програмного забезпечення геоінформаційної системи масової оцінки земель у складі Державного земельного кадастру, яке передбачає вибір виду математичної (статистичної) моделі для проведення розрахунків показників масової оцінки земель та їх періодичного оновлення, створення та калібрування обраної моделі;

проведення розрахунків показників масової оцінки земель за допомогою розробленого програмного забезпечення, аналіз отриманих результатів та у разі необхідності вдосконалення відповідного програмного забезпечення;

підготовка пропозицій щодо запровадження в Україні масової оцінки земель, її проведення та використання результатів масової оцінки земель для цілей оподаткування платою за землю.

7. Вихідними даними для забезпечення реалізації пілотного проекту щодо масової оцінки земель є відомості про ціну (вартість) земельних ділянок та іншого нерухомого майна, що на них розміщене, ціну (вартість) речових прав чи розмір плати за користування чужими земельними ділянками та іншим нерухомим майном, що на них розміщене, відомості про зареєстровані речові права на земельні ділянки та їх обтяження, одержані в порядку електронної інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Державним земельним кадастром.

8. Електронна інформаційна взаємодія Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта”.

У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Обсяг та структура даних, якими обмінюються суб’єкти електронної інформаційної взаємодії через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію, укладеними відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 606 “Деякі питання електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 73, ст. 2455; 2021 р., № 52, ст. 3216; 2023 р., № 11, ст. 721).

9. Держателем геоінформаційної системи масової оцінки земель є Держгеокадастр, який:

забезпечує створення та функціонування геоінформаційної системи масової оцінки земель;

визначає вимоги до програмного забезпечення геоінформаційної системи масової оцінки земель, організовує його розроблення;

спрямовує діяльність адміністратора геоінформаційної системи масової оцінки земель.

Власником геоінформаційної системи масової оцінки земель та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі Держгеокадастру.

10. Адміністратором геоінформаційної системи масової оцінки земель є державне підприємство “Центр державного земельного кадастру”, що належить до сфери управління Держгеокадастру.

Адміністратор геоінформаційної системи масової оцінки земель:

здійснює заходи із забезпечення розроблення, впровадження, підтримки, супроводу програмного забезпечення геоінформаційної системи масової оцінки земель, забезпечує технічне обслуговування та безперебійне функціонування геоінформаційної системи масової оцінки земель;

відповідає за технічне і технологічне забезпечення геоінформаційної системи масової оцінки земель;

відповідає за збереження та захист інформації в геоінформаційній системі масової оцінки земель відповідно до законодавства.

11. Фінансування створення геоінформаційної системи масової оцінки земель, функціонування геоінформаційної системи масової оцінки земель здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

12. Геоінформаційна система масової оцінки земель повинна забезпечувати:

первинне проведення масової оцінки земель (розрахунок показників масової оцінки земель) всієї території України станом на визначену дату;

можливість оновлення (не рідше одного разу на два роки) показників масової оцінки земель;

формування результатів масової оцінки земель, які не можуть містити інформації з обмеженим доступом (персональних даних), у текстовому, графічному, картографічному і табличному вигляді за допомогою програмного забезпечення геоінформаційної системи масової оцінки земель;

оприлюднення результатів масової оцінки земель на офіційному веб-сайті Держгеокадастру.

13. Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення результатів масової оцінки земель, мають цілодобово забезпечувати користувачам можливість перегляду, копіювання та роздрукування результатів масової оцінки земель.

14. Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування результатів масової оцінки земель, оприлюднених на офіційному веб-сайті Держгеокадастру, здійснюються безоплатно.

15. Доступ до результатів масової оцінки земель має необмежене коло осіб.

Доступ до геоінформаційної системи масової оцінки земель через електронний кабінет надається користувачу з метою самостійного перегляду та завантаження результатів геоінформаційної системи масової оцінки земель.

Інформація про реалізацію пілотного проекту щодо проведення
масової оцінки земель

13 жовтня 2023 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України

№ 1078 «Деякі питання пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель» (далі – Постанова).

Постанова розроблена на виконання пункту 12 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про оцінку земель» та пункту 2.5.5.1 очікуваних стратегічних результатів з виконання Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2023 року № 220 (далі – Державна антикорупційна програма на 2023–2025 роки).

Відповідно до пункту 1 Порядку реалізації пілотного проекту щодо проведення  масової  оцінки  земель,  затвердженого  Постановою (далі – Порядок), цей Порядок визначає механізм реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель (далі – пілотний проект) з метою напрацювання правових, технічних та технологічних інструментів проведення та запровадження масової оцінки земель, а також забезпечення відкритого доступу до результатів такої оцінки.

Метою реалізації пілотного проекту є створення:

  • геоінформаційної  системи  масової  оцінки  земель,  інтегрованої з програмним забезпеченням Державного земельного кадастру;
  • математико-статистичної моделі масової оцінки земель, її апробація та калібрування на основі відомостей, що надходять до Державного земельного кадастру в порядку електронної інформаційної взаємодії Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
  • передумов запровадження в Україні масової оцінки земель, зокрема підготовка проектів актів щодо внесення змін до законодавчих актів в частині використання результатів масової оцінки земель для цілей оподаткування платою за землю.

Фінансування заходів з проведення масової оцінки земель та строки реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель.

Окремим питанням, що значно вплинуло на строки реалізацій пілотного проекту, є фінансування відповідних заходів.

Пунктом 1 Постанови передбачено реалізацію пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель (далі – пілотний проект) протягом 11 місяців з дня набрання чинності цією постановою. Положеннями пункта 4 Постанови передбачено Міністерству аграрної політики та продовольства подати протягом місяця з дня завершення реалізації пілотного проекту Кабінетові Міністрів України остаточний звіт про результати його реалізації та поінформувати про законодавчі акти, до яких необхідно внести зміни за результатами реалізації пілотного проекту.

Окремо слід зазначити, що можливість виділення коштів на реалізацію пілотного проекту з’явилась лише у липні 2024 року.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 07 травня 2024 року № 399-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2024 рік» (далі – Розпорядження). Положеннями абзацу третього пункту 1 Розпорядження передбачено збільшення обсягу видатків розвитку за програмою 2803020 «Проведення земельної реформи» на 15 840,4 тис. грн, з метою забезпечення виконання завдань та функцій, покладених на Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» відповідно до, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.2023 № 1078 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель».

Наказом Мінагрополітики від 02.07.2024 № 1953 «Про внесення змін до паспорта бюджетної програми на 2024 рік Міністерства аграрної політики та продовольства України за КПКВК 2803020 «Проведення земельної реформи» внесено зміни до паспорта бюджетної програми на 2024 рік КПКВК 2803020 «Проведення земельної реформи», які були погоджені Міністерством фінансів України (аркуш погодження від 28.06.2024 № 06030-11-5/19655), та які передбачають фінансування заходів щодо створення геоінформаційної системи масової оцінки земель у складі Державного земельного кадастру.

Враховуючи ситуацію щодо фінансування зазначених вище заходів Держгеокадастром листом від 22.12.2023 № 7-28-0.12-15541/2-23 надано зауваження до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки», зокрема щодо строків виконання заходів 2.5.5.1.3 – 2.5.5.1.5.

Надані Держгеокадастром пропозиції також узгоджуються зі строками, визначеними у технічних документах, необхідних для реалізації програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу (Ukraine Facility), якими передбачено реалізацію пілотного проекту у першому кварталі 2025 року.

Зазначені зміни до Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки внесені постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2024 № 1194 «Про внесення змін до Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки».

Підпунктом 2.5.5.1.7 додатка 2 до Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки передбачено протягом двох місяців з дня завершення реалізації підпункту 2.5.5.1.6 (після введення у промислову експлуатацію геоінформаційної системи масової оцінки земель у складі Державного земельного кадастру) підготовку звіту про результати реалізації пілотного проекту щодо проведення масової оцінки земель.

1. Реалізовані кроки пілотного проекту:

1.1. Створено базу даних з відомостями про ціну продажу земельних ділянок.

Джерелом інформації для створення бази даних з інформацією про цивільно-правові угоди із земельними ділянками (далі – База даних) є інформація про зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно транзакції із земельними ділянками, яка надходить до Державного земельного кадастру в порядку автоматичної інформаційної взаємодії Державного земельного кадастру да Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Для  цілей  реалізації  пілотного  проекту  Базу  даних  сформовано з інформації щодо угод купівлі-продажу земельних ділянок усіх категорій та форм власності.

Для цілей реалізації пілотного проекту Базу даних необхідно сформувати з інформації щодо угод купівлі-продажу земельних ділянок усіх категорій та форм власності. При цьому обов’язковими умовами для можливості використання даних є наявність:

  • валідного кадастрового номера земельної ділянки;
  • валідної площі земельної ділянки;
  • актуального коду цільового призначення земельної ділянки (відповідно до додатка 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051;
  • валідної ціни угоди (за відсутності вказаної ціни можливе використання поля «вартість земельної ділянки»);

База даних повинна включати наступні поля в розрізі окремої земельної ділянки:

  • номер запису;
  • дата транзакції;
  • код документу;
  • назва документу;
  • кадастровий номер земельної ділянки;
  • площа земельної ділянки, га;
  • код цільового призначення земельної ділянки;
  • опис цільового призначення земельної ділянки;
  • код категорії земель;
  • КАТОТТГ;
  • назва територіальної громади;
  • адреса земельної ділянки;
  • ціна угоди, грн;
  • форма власності земельної ділянки;
  • нормативна грошова оцінка земельної ділянки;
  • дата нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
  • тип права, зареєстрованого на земельну ділянку;
  • спільна власність на земельну ділянку;
  • тип суб’єкта права власності;
  • вид обтяження, наявного на земельній ділянці.

Обов’язковими та критичними полями для цілей Пілотного проекту є наступні поля:

  • дата транзакції;
  • код документу;
  • назва документу;
  • кадастровий номер земельної ділянки; площа земельної ділянки, га;
  • код цільового призначення земельної ділянки; опис цільового призначення земельної ділянки; код категорії земель;
  • ціна угоди, грн.

1.2. Проведено групування земельних ділянок за цільовим призначенням земельних ділянок.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок визначений додатком 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р.

№ 1051 (далі – Класифікатор).

Класифікатор включає в себе 148 різноманітних кодів виду цільового призначення земельних ділянок.

Крім того, наявні випадки, коли транзакції по певним кодам видів цільового призначення здійснюються поодиноко, або взагалі не здійснюються у зв’язку з відсутністю економічної доцільності використання таких земельних

ділянок, або законодавчою забороною на відчуження (землі оборони, природно- заповідного фонду), і , як наслідок, відсутністю відповідних транзакцій.

З огляду на зазначене, зважаючи на однотипність економічної складової використання земельних ділянок з впевним цільовим призначення при створенні Бази даних проведено групування кодів видів цільового призначення земельних ділянок, в результаті чого створена 21 група кодів виду цільового призначення.

Відповідність кодів виду цільового призначення земельних ділянок
певній групі кодів виду цільового призначення.

Група кодів
виду
цільового
призначення		Код цільового
призначення		Опис цільового призначення
101.01Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва
101.02Для ведення фермерського господарства
101.12Для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції
201.03Для ведення особистого селянського господарства
201.04Для ведення підсобного сільського господарства
201.07Для городництва
301.08Для сінокосіння і випасання худоби
301.11Для надання послуг у сільському господарстві
301.13Для іншого сільськогосподарського призначення
301.19Земельні ділянки під громадськими сіножатями та громадськими пасовищами
310.16Земельні ділянки під громадськими сіножатями
310.06Для сінокосіння
401.09Для дослідних і навчальних цілей
401.10Для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства
403.02Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти
502.01Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)
502.02Для колективного житлового будівництва
501.05Для індивідуального садівництва
501.06Для колективного садівництва
507.03Для індивідуального дачного будівництва
507.04Для колективного дачного будівництва
602.03Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку
602.04Для будівництва і обслуговування будівель тимчасового проживання
602.07Для іншої житлової забудови
602.10Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури
702.05Для будівництва індивідуальних гаражів
702.06Для колективного гаражного будівництва
702.09Для будівництва і обслуговування паркінгів та автостоянок на землях житлової та громадської забудови
803.01Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування
803.06Для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів
803.03Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги
803.04Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій
803.05Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування
803.11Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки
803.12Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування
803.14Для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС
803.15Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови
903.07Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі
903.08Для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування
903.09Для будівництва та обслуговування будівель кредитно- фінансових установ
  903.10Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов’язаною з отриманням прибутку
903.13Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування
903.17Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об’єктів рекреаційного призначення
912.11Для розміщення та експлуатації об’єктів дорожнього сервісу
1004.01Для збереження та використання біосферних заповідників
1004.02Для збереження та використання природних заповідників
1004.03Для збереження та використання національних природних парків
1004.04Для збереження та використання ботанічних садів
1004.05Для збереження та використання зоологічних парків
1004.06Для збереження та використання дендрологічних парків
1004.07Для збереження та використання парків-пам’яток садово- паркового мистецтва
1004.08Для збереження та використання заказників
1004.09Для збереження та використання заповідних урочищ
1004.10Для збереження та використання пам’яток природи
1004.11Для збереження та використання регіональних ландшафтних парків
1005.01Земельні ділянки іншого природоохоронного призначення (земельні ділянки, в межах яких є природні об’єкти, що мають особливу наукову цінність, та які надаються для збереження і використання цих об’єктів, проведення наукових досліджень, освітньої та виховної роботи)
1106.01Для будівництва і обслуговування санаторно-оздоровчих закладів
1106.02Для розробки родовищ природних лікувальних ресурсів
1106.03Для інших оздоровчих цілей
1107.01Для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення
1107.02Для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури і спорту
1208.01Для забезпечення охорони об’єктів культурної спадщини
1208.02Для розміщення та обслуговування музейних закладів
1208.03Для іншого історико-культурного призначення
1309.01Для ведення лісового господарства і пов’язаних з ним послуг
1309.02Для іншого лісогосподарського призначення
1309.04Для розміщення господарських дворів лісогосподарських підприємств, установ, організацій та будівель лісомисливського господарства
1410.01Для експлуатації та догляду за водними об’єктами
1410.02Для облаштування та догляду за прибережними захисними смугами
1410.03Для експлуатації та догляду за смугами відведення
1410.04Для експлуатації та догляду за гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами і каналами
1410.05Для догляду за береговими смугами водних шляхів
1410.07Для рибогосподарських потреб
1410.08Для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей
1410.09Для проведення науково-дослідних робіт
1410.10Для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд
1511.02Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості
1511.03Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств
1513.01Для розміщення та експлуатації об’єктів і споруд телекомунікацій
1614.01Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій
1614.02Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної енергії
1711.01Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов’язані з користуванням надрами
1711.04Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води)
1812.01Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту
1812.02Для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту
1812.03Для розміщення та експлуатації будівель і споруд річкового транспорту
1812.04Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства
1812.05Для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту
1812.06Для розміщення та експлуатації об’єктів трубопровідного транспорту
1812.07Для розміщення та експлуатації будівель і споруд міського електротранспорту
1812.08Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій
1812.09Для розміщення та експлуатації будівель і споруд іншого наземного транспорту
1913.02Для розміщення та експлуатації будівель та споруд об’єктів поштового зв’язку
1913.03Для розміщення та експлуатації інших технічних засобів зв’язку
2011.05Для цілей підрозділів 11.01-11.04, 11.06-11.08 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2011.06Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2011.07Земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження спеціального призначення
2011.08Земельні ділянки загального користування, відведені для цілей поводження з відходами
2012.12Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2012.13Земельні ділянки загального користування, які використовуються як вулиці, майдани, проїзди, дороги, набережні
2013.04Для цілей підрозділів 13.01-13.03, 13.05-13.06 та для збереження і використання земель природно-заповідного фонду
2013.05Для розміщення та постійної діяльності Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України
2013.06Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2014.03Для цілей підрозділів 14.01-14.02, 14.04-14.06 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2014.04Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2014.05Земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження спеціального призначення
2014.06Земельні ділянки загального користування, відведені для цілей поводження з відходами
2012.10Для цілей підрозділів 12.01-12.09, 12.11-12.13 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2010.11Для будівництва та експлуатації санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів у межах прибережних захисних смуг морів, морських заток і лиманів
2010.12Для цілей підрозділів 10.01-10.11, 10.13-10.16 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2010.13Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2010.14Водні об’єкти загального користування
2010.15Земельні ділянки під пляжами
2003.16Для цілей підрозділів 03.01-03.15, 03.17-03.20 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2003.18Для розміщення та експлуатації установ/місць виконання покарань
2003.19Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2003.20Земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони
2001.14Для цілей підрозділів 01.01-01.13, 01.15-01.19 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2001.15Земельні ділянки запасу під сільськогосподарськими будівлями і дворами
2001.16Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами
2001.17Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянами чи юридичними особами)
2001.18Земельні ділянки загального користування, які використовуються як польові дороги, прогони
2002.08Для цілей підрозділів 02.01-02.07, 02.09-02.12 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2002.11Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2002.12Земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони
2006.04Для цілей підрозділів 06.01-06.03, 06.05 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2006.05Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2007.05Для цілей підрозділів 07.01-07.04, 07.06-07.09 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2007.06Для збереження, використання та відтворення зелених зон і зелених насаджень
2007.07Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2007.08Земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження загального користування
2007.09Земельні ділянки загального користування відведені під місця поховання
2008.04Для цілей підрозділів 08.01-08.03, 08.05 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2008.05Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2009.05Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2009.03Для цілей підрозділів 09.01-09.02, 09.04-09.05 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2005.02Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)
2115.01Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил
2115.02Для розміщення та постійної діяльності Національної гвардії
2115.03Для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби
2115.04Для розміщення та постійної діяльності Служби безпеки
2115.05Для розміщення та постійної діяльності Державної спеціальної служби транспорту
2115.06Для розміщення та постійної діяльності Служби зовнішньої розвідки України
2115.07Для розміщення та постійної діяльності інших, створених відповідно до законів, військових формувань
2115.08Для цілей підрозділів 15.01-15.07, 15.09-15.11 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
2115.09Для розміщення структурних підрозділів апарату МВС, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС
21 15.10Для розміщення та постійної діяльності Національної поліції, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції
2115.11Для розміщення структурних підрозділів Міноборони, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міноборони

Зазначене групування дозволить підвищити об’єктивність визначення усереднених показників ціни продажу 1 метра квадратного земель за рахунок збільшення кількості транзакцій в межах кожної групи в порівнянні з аналогічної кількістю в мажах кожного окремого коду цільового призначення.

При створенні бази даних кожній транзакції із земельною ділянкою має бути присвоєний код групи цільового призначення.

Окремо для земельних ділянок, що мають невалідне цільове призначення або категорію земель передбачено створення окремої 22 групи кодів виду цільового призначення.

1.3. Проведено зонування території України на базі якого здійснюватиметься розрахунок показників масової оцінки.

Зонування території України здійснено за існуючим поділом території України, створеним під час індексно-кадастрового зонування території.

Для цілей пілотного проекту показники масової оцінки земель визначитимуться для:

  • кадастрового кварталу (компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо);
  • кадастрової зони (сукупність (об’єднання) кадастрових кварталів); області/регіону.

Віднесення окремих земельних ділянок до кадастрових кварталів та зон здійснюватиметься за кадастровим номером земельної ділянки

При створенні бази даних кожна транзакція із земельною ділянкою віднесена до відповідного кадастрового кварталу за номером кадастрового кварталу, відображеному у кадастровому номері відповідної земельної ділянки.

1.4. Проведено попередній розрахунок показників масової оцінки за трьома рівнями.

Попередній розрахунок показників масової оцінки земель включає розрахунок усередненої ціни 1 м. кв. земель в межах кожної одиниці зонування для всіх груп кодів виду цільового призначення на основі внесених в Базу даних відомостей про транзакції із земельними ділянками.

Розрахунок проведено на трьох рівнях:

  • кадастровий квартал;
  • кадастрова зона (сукупність (об’єднання) кадастрових кварталів); область/регіон.

2. Технічне завдання на створення геоінформаційної системи масової оцінки земель.

Технічне завдання для створення геоінформаційної системи масової оцінки земель у складі Державного земельного кадастру має включати опис математико-статистичної моделі масової оцінки земель та алгоритмів проведення розрахунків показників масової оцінки земель, як ключових та основних розділів технічного завдання.

При цьому, на сьогодні в Україні відсутня будь-яка методологія проведення масової оцінки земель, що ґрунтується на ринкових даних. Натомість головним завданням реалізації пілотного проекту є створення відповідної методології та побудова геоінформаційної системи масової оцінки земель з відповідною математичною моделлю проведення розрахунків.

За результатами тестування зазначеної геоінформаційної системи масової оцінки земель із відповідною математичною моделлю будуть отримані відповідні показники, які дадуть змогу провести порівняльний аналіз впливу використання масової оцінки земель на надходження до місцевих бюджетів від плати за землю, а також визначити математичну модель, яку можливо використовувати для проведення масової оцінки земель.

Технічне завдання на створення геоінформаційної системи масової оцінки підготовлене Держгеокадастром спільно з Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру», з описом створеної системи та враховуючи налаштування програмного забезпечення Державного земельного кадастру,

підготовлено та надіслано на погодження до Мінагрополітики листом Держгеокадастру від 16.10.2024 № 5-28-0.222-10669/2-24.

Міністерство аграрної політики та продовольства листом від 21.10.2024

№ 21-6010-05.1/27057 повідомило про відсутність зауважень та пропозицій до зазначеного технічного завдання.

Окремо слід зауважити, що побудована система масової оцінки земель потребує тестування та відповідного доопрацювання.

Наразі здійснюється аналіз наборів шарів топографічної карти 1:50 000 на територію України з метою проведення регресійного аналіз для цілей масової оцінки землі на території України, а також подальшої інтеграції відповідних регресійних моделей до геоінформаційної системи масової оцінки земель.

Для цілей визначення регресійних залежностей між ринковими транзакціями щодо купівлі – продажу земельних ділянок використовується база даних з координатами центроїдів земельних ділянок.

Аналіз даних здійснюватиметься за наступною методикою:

  1. Статистичний аналіз даних
  2. Очищення даних
  3. Побудова растрів відстаней
  4. Побудова метрики відстаней
  5. Побудова кореляційної матриці
  6. Відбір факторів
  7. Побудова рівнянь глобальної та локальної регресії

На етапі 1 сукупність трансакцій буде розбита на цільові групи та обраховано вартість 1 га землі.

На 2 етапі буде побудовано гістограми розподілу вартості 1 га земель та вилучено статистично екстремальні та потенційно помилкові записи.

На 3 етапі буде побудовано растри відстаней від об’єктів топографічної інфраструктури з кроком 250 м (розмір комірки растру).

На 4 етапі буде зібрано метрику відстаней до топооб’єктів від центроїдів земельних ділянок зі встановленою ринковою вартістю.

На 5 етапі буде побудовано кореляційну матрицю для факторів.

На 6 етапі буде здійснено відбір факторів, які мають найбільші коефіцієнти кореляції.

На 7 етапі буде побудовано рівняння лінійної регресії для визначення масової оцінки землі у цільових групах ділянок.

З метою уточнення показників глобальної регресії можуть бути використані локальні методи, які визначають локальні коефіцієнти для кожного фактору множинної регресії у визначеній точці.

3. Доступ до результатів масової оцінки земель.

Відповідно до пунктів 13 – 15 Порядку технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення результатів масової оцінки земель, мають цілодобово забезпечувати користувачам можливість перегляду, копіювання та роздрукування результатів масової оцінки земель.

Пошук, перегляд, копіювання та роздрукування результатів масової оцінки земель, оприлюднених на офіційному веб-сайті Держгеокадастру, здійснюються безоплатно.

Доступ до результатів масової оцінки земель має необмежене коло осіб.

Доступ до геоінформаційної системи масової оцінки земель через електронний кабінет надається користувачу з метою самостійного перегляду та завантаження результатів геоінформаційної системи масової оцінки земель.

Такий доступ вже реалізований через електронний кабінет на Е-послугах Держгеокадастру та доступний у розділі «Е-послуги», підрозділі «Електронні сервіси» – «Електронні послуги, доступні після авторизації в особистому електронному кабінеті» (https://e.land.gov.ua/services).

Після авторизації будь-який користувач зможе за кадастровим номером отримати значення масової оцінки земельної ділянки.

4. Звіт про результати реалізації пілотного проекту та інформування про законодавчі акти, до яких необхідно внести зміни за результатами реалізації пілотного проекту.

Зважаючи на строки початку фінансування заходів зі створення геоінформаційної системи масової оцінки земель, впровадження дослідної експлуатації геоінформаційної системи масової оцінки земель здійснено у жовтні поточного року, а висновки щодо строків можливого використання результатів масової оцінки земель для цілей оподаткування можливо зробити лише за результатом аналізу дослідної експлуатації геоінформаційної системи масової оцінки земель та співставлення її результатів з показниками нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Окремо слід зазначити, що для запровадження масової оцінки земель як бази для оподаткування платою за землю, з урахуванням підпункту 2.5.5.1.8 додатка 2 до Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки, необхідне буде прийняття таких нормативно-правових актів:

1. щодо внесення комплексних змін до Закону України «Про оцінку земель», що передбачатимуть:

  • надання повноважень Кабінету Міністрів України щодо затвердження методики масової оцінки земель;
  • втрату чинності положень Закону про визначення такого виду оцінки як нормативна грошова оцінка земельних ділянок;
  • передбачення нових положень щодо:

– запровадження такого виду оцінки земель, як масова оцінка;

– встановлення обов’язку проведення оновлення масової оцінки земель не рідше одного разу на два роки;

– передбачення обов’язку надання заінтересованим особам відомостей щодо масової оцінки земель та визначених на їх базі земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності;

  • передбачення перехідного періоду для переходу від нормативної грошової оцінки земельних ділянок до масової оцінки земель;
  • процедуру оскарження результатів масової оцінки земель.

2. постанови Кабінету Міністрів України щодо затвердження методики масової оцінки земель;

3. щодо внесення змін до Податкового кодексу України щодо заміни визначення бази оподаткування платою за землю з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на масову оцінку земель, перегляду граничних розмірів ставок земельного податку та розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форм власності, перегляду інших норм Податкового кодексу України. Які передбачають використання нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Також після прийняття вищезазначених нормативно-правових актів потребуватимуть перегляду і рішення органів місцевого самоврядування щодо встановлення ставок земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Таким чином остаточні результати реалізації пілотного проекту, відповідно до підпункту 2.5.5.1.7 додатка 2 до Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки, будуть підготовлені протягом двох місяців з дня завершення  реалізації  підпункту  2.5.5.1.6  додатка  2  (після  введення у промислову експлуатацію геоінформаційної системи масової оцінки земель у складі Державного земельного кадастру).

Усереднені показники масової оцінки
Показники масової оцінки земельних ділянок

Схожі записи

Словник фахових термінів

Словник фахових термінів

Блог • , , , , , , , , ,
Що таке Генеральна схема планування території України?

Що таке Генеральна схема планування території України?

Блог • , , , , , ,
Що таке ландшафтна архітектура та дизайн інтер’єру?

Що таке ландшафтна архітектура та дизайн інтер’єру?

Блог • , , , , , , , , ,
Що таке архітектурне об’ємне проєктування та інформаційне моделювання будівель (BIM)?

Що таке архітектурне об’ємне проєктування та інформаційне моделювання будівель (BIM)?

Блог • , , , , , , , , ,
Прокрутка до верху