План зонування території (зонінг) – документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.
Функціональна зона території – визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про регулювання містобудівної діяльності
Стаття 18. План зонування території
1. План зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов’язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об’єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об’єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
2. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
3. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:
1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;
2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;
3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;
4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;
5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;
6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;
7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів;
8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.
4. Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов’язковими для врахування під час зонування відповідної території.
5. Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).
Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.
7. За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
В поточній редакції від 11.01.2025 Постанови № 926 Кабінету Міністрів України щодо Планів зонування території та Функціональних зон території йдеться наступне:
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 1 вересня 2021 р. № 926
Київ
Про затвердження Порядку розроблення, оновлення,
внесення змін та затвердження містобудівної документації
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1298 від 15.11.2022
№ 416 від 28.04.2023
№ 909 від 09.08.2024
№ 1557 від 31.12.2024}
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, що додається.
Прем’єр-міністр України Д.ШМИГАЛЬ
Інд. 21
ПОРЯДОК
розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації
1. Цей Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Порядком реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні та Порядком ведення Містобудівного кадастру на державному рівні під час реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2024 р. № 909 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо запровадження Містобудівного кадастру на державному рівні” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 76, ст. 4493).
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
19) зони можливого негативного впливу – сукупність за видами зон можливого катастрофічного затоплення, можливих руйнувань, можливого хімічного забруднення, можливого небезпечного сильного радіоактивного забруднення, визначених відповідно до державних будівельних норм, що визначають інженерно-технічні заходи цивільного захисту;
36) планувальна зона – елемент архітектурно-планувальної структури території найкрупніших (понад 800 тис. жителів) та крупних (500-800 тис. жителів) міст;
61) функціональне використання території – існуюче використання території за переважною функцією (громадська, житлова, виробнича тощо);
62) функціональне призначення території – перспективне використання території за переважною функцією, яка встановлена планом зонування території у складі відповідного виду містобудівної документації;
63) функціонально-планувальна структура – просторова локалізація транспортних коридорів та комплексних об’єктів містобудування;
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному у Кодексі цивільного захисту України, Земельному кодексі України, Водному кодексі України, Законах України “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про основи містобудування”, “Про архітектурну діяльність”, “Про Генеральну схему планування території України”, “Про землеустрій”, “Про охорону культурної спадщини”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України”, “Про благоустрій населених пунктів”, “Про охорону археологічної спадщини”, “Про стратегічну екологічну оцінку”, “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”, “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів”.
Генеральний план населеного пункту
23. Плани зонування територій населених пунктів у межах території територіальної громади та історико-архітектурні опорні плани з визначенням меж історичних ареалів населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, розробляються одночасно із генеральними планами та включаються до комплексного плану як невід’ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.
Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні
- “3. Обґрунтування проектних рішень” – містить інформацію про обґрунтування основних проектних рішень відповідно до тематичних розділів, реалізація яких матиме комплексні наслідки для розвитку території розроблення містобудівної документації.
У разі розроблення у складі комплексного плану генерального плану адміністративного центру територіальної громади та планувальних рішень генеральних планів інших населених пунктів обґрунтування проектних рішень також структуруються в розрізі населених пунктів та/або планувальних утворень:
5) “Функціональне зонування території” – розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту, містить обґрунтування проектних рішень про поділ усієї території територіальної громади (населеного пункту у разі розроблення генерального плану населеного пункту) за функціональним призначенням територій, зокрема на основі основних сучасних і проектних параметрів:
сельбищних територій та розвитку житлового фонду;
мережі закладів обслуговування населення, зокрема закладів освіти, охорони здоров’я, надання адміністративних, комунальних та інших соціальних послуг (центрів надання адміністративних послуг, закладів соціального захисту, кладовищ, місць складування та утилізації відходів тощо), закладів надання туристичних та оздоровчих, рекреаційних послуг, мережі закладів торгівлі, культури, спорту та дозвілля;
ділових центрів, технопарків, технополісів та інших інноваційних об’єктів;
промислових, сільськогосподарських, лісогосподарських, водогосподарських, рибогосподарських транспортно-складських, комунальних та інших підприємств у межах виробничих територій;
територій сільськогосподарського призначення;
лісового та водного фонду;
природоохоронних та ландшафтно-рекреаційних територій.
Назва функціональної зони визначається назвою виду функціонального призначення території відповідного класу, підкласу, виду, встановленого Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, Класифікатором видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правил їх застосування, затверджених додатками 58-60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051. Функціональна зона включає в себе полігони територій з одним видом існуючого функціонального використання та перспективного функціонального призначення за умови їх суміжного розташування. Перелік переважних та супутніх видів цільового призначення земельних ділянок у межах кожної функціональної зони визначено Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, Класифікатором видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правил їх застосування, визначених додатками 58-60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, відповідно до класу, підкласу, виду функціонального призначення територій.
У разі виділення функціональної зони під комплексний об’єкт містобудування з необхідністю подальшої деталізації розподілу території між спорудами різного функціонального призначення, вирішення питань соціального обслуговування, транспортного та інженерного забезпечення, проектними рішеннями комплексного плану може встановлюватися обмеження щодо обов’язковості розроблення детального плану території на відповідну територію.
План зонування території під час розроблення комплексного плану розробляється для всієї територіальної громади, включаючи території населених пунктів.
Сформовані функціональні зони не повинні перетинати межі населених пунктів (зокрема існуючі та проектні). Перетин меж земельних ділянок допускається лише у випадках, коли встановлення функціональних зон передбачає їх відповідний поділ, або відображення їх меж є помилкою у відомостях Державного земельного кадастру та не співпадає з їх реальним розташуванням в натурі (на місцевості).
До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов’язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом (планом зонування території територіальної громади у складі комплексного плану).
Відомості про межі функціональних зон вносяться до Державного земельного кадастру на підставі електронних документів єдиним масивом на територію проектування.
Інформацію про забезпечення врахування обмежень від об’єктів, інформація щодо яких має обмежений доступ, подає підрозділ ДСНС Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури регіонального рівня, який формує державні інтереси у вигляді визначення функціонального призначення окремих функціональних зон, що відповідні обмеження у використанні землі, встановлені від таких режимоутворюючих об’єктів.
У рамках розроблення детального плану території може бути здійснено уточнення меж функціональних зон без зміни функціонального призначення територій; утворення нових, об’єднання чи виключення функціональних зон не допускається.
У разі коли відповідно до розділу V положень Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” детальним планом території передбачається визначення функціонального призначення території та на цій території було визначено функціональне призначення території чинною містобудівною документацією, зміна функціонального призначення території допускається лише за умови дотримання положень додатків 58-60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, в частині незмінності підгрупи функціонального призначення території;
9) “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту” (візуалізується у вигляді плану (схеми) “Схема організації цивільного захисту”) – містить обґрунтування проектних рішень щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту території, на яку розробляється містобудівна документація, враховуючи результати порівняльної оцінки основних ризикових факторів, наявний стан забезпечення території об’єктами цивільного захисту та перспективи розвитку території; включає такі тематичні підрозділи:
“території та об’єкти, віднесені до відповідних груп та категорій з цивільного захисту, а також інші важливі об’єкти” – містить інформацію про:
– населені пункти (міста), віднесені до відповідних груп цивільного захисту, без зазначення конкретної групи (інформація з обмеженим доступом);
– території, віднесені до відповідних груп цивільного захисту, без зазначення конкретної групи (інформація з обмеженим доступом);
– об’єкти суб’єктів господарювання, віднесені до відповідних категорій цивільного захисту;
– об’єкти критичної інфраструктури 1 та 2 категорії критичності, інші об’єкти, що є джерелом можливих (прогнозованих) небезпечних зон (районів, територій, пунктів) за вимогами інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначених відповідно до законодавства, нормативних актів та документів (інформація з обмеженим доступом);
– об’єкти підвищеної небезпеки (інформація з обмеженим доступом);
“прогнозовані небезпечні зони” – містить інформацію про прогнозовані небезпечні зони, визначені відповідно до законодавства:
– зони можливих (прогнозованих) наслідків аварій, що можуть статися на об’єктах підвищеної небезпеки;
– зони можливих (прогнозованих) значних (сильних) руйнувань;
– зони можливих (прогнозованих) незначних (слабких) руйнувань;
– зони можливого хімічного забруднення;
– зони можливого (прогнозованого) небезпечного радіоактивного забруднення;
– зони можливого (прогнозованого) сильного радіоактивного забруднення;
– зони можливого (прогнозованого) катастрофічного затоплення у разі руйнування гідротехнічних споруд;
– зони можливих масових лісових і торф’яних пожеж;
– зони можливого (прогнозованого) бактеріологічного та біологічного забруднення;
– зони потенційно небезпечної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації;
– зони небезпечних метеорологічних явищ і процесів із середнім, високим та дуже високим рівнем ризику виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з такими явищами та процесами (згідно з наказом МВС від 6 вересня 2024 р. № 611 “Про затвердження Порядку проведення зонування територій за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із наявністю об’єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів”;
– інші прогнозовані зони, що можуть виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, терористичних актів, а також організаційних заходів з метою захисту населення від катастрофічної активізації небезпечних геологічних, гідрогеологічних, сейсмічних та інших небезпечних процесів у довкіллі з урахуванням проектних рішень тематичного розділу “Інженерна підготовка та захист території”;
“розміщення захисних споруд” – містить інформацію про:
– існуючий та перспективний стан розміщення захисних споруд цивільного захисту (місткістю від 16 осіб) (із зазначенням класу/типу та місткості споруди);
– існуючий та перспективний стан розміщення споруд подвійного призначення (місткістю від 16 осіб) (із зазначенням класу/типу та місткості споруди), а також у складі детальних планів територій – зон обслуговування (забезпечення) населення існуючими та перспективними об’єктами фонду споруд цивільного захисту (захисними спорудами цивільного захисту, спорудами подвійного призначення місткістю від 16 осіб);
“об’єкти для забезпечення евакуації та життєзабезпечення постраждалих” – містить інформацію про:
– сучасний та перспективний стан розміщення аеродромів, вертодромів, які використовуються для забезпечення допомоги населенню під час настання надзвичайних ситуацій, запобіганню виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
– існуючі та перспективні магістральні вулиці та дороги сталого функціонування, за якими здійснюється (планується) проведення заходів з евакуації (інформація з обмеженим доступом) із забезпеченням організації безперервних маршрутів евакуації населення у безпечні зони;
– існуючі та перспективні об’єкти транспортної інфраструктури, що можуть використовуватися під час організації маршрутів евакуації населення в безпечні райони: мости, шляхопроводи, греблі; залізниці, лінії та станції метрополітену, швидкісного трамваю; існуючі та перспективні транспортні пересадкові вузли, що можуть використовуватися під час організації маршрутів евакуації населення в безпечні зони (райони) залізничні, автобусні станції (всіх типів), платформи, порти, причали, аеродроми, злітно-посадочні смуги;
– існуючий та перспективний стан розміщення інженерних комунікацій та споруд, що забезпечують стале (стійке) функціонування (електропідстанції, високовольтні лінії електропередачі, газопроводи високого тиску, споруди водозабезпечення та каналізації тощо);
– існуючий та перспективний стан безпечних територій для розміщення евакуйованого населення та майна, визначених відповідно до державних будівельних норм; зони (районів, територій, населених пунктів) для розміщення тимчасових об’єктів для розселення евакуйованого населення (наметових містечок, тимчасових споруд для життєзабезпечення населення тощо);
– потенційні об’єкти для розміщення евакуйованого населення, які розташовані за межами зон можливих руйнувань об’єктів, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
– існуючі та перспективні заклади охорони здоров’я, заклади громадського харчування та побутового обслуговування, об’єкти соціальної інфраструктури, що можуть бути використані для життєзабезпечення евакуйованого населення;
“об’єкти для забезпечення пожежної безпеки” – містить інформацію про:
– існуючий та перспективний стан розміщення залізничних станцій, на яких дислокуються пожежні потяги з дільницею виїзду коліями загального користування;
– існуючий та перспективний стан розміщення зон обслуговування пожежно-рятувальних частин відповідно до державних будівельних норм.
Вимоги до виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються національними стандартами.
71. Розділи “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”, “Інженерне забезпечення території”, “Інженерна підготовка і захист території”, а також “Обмеження у використанні земель” (в частині обмежень, визначених охоронними зонами, санітарно-захисними зонами, санітарними відстанями (розривами), санітарно-захисними смугами з урахуванням Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління СБУ від 23 грудня 2020 р. № 383), відносяться до таких, що належать до інформації з обмеженим доступом (для службового користування) відповідно до Закону України “Про державну таємницю” і не підлягають публікації на геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні.
Зазначені матеріали створюють у формі окремого електронного документа у форматах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території”.
72. Графічні матеріали містобудівної документації візуалізують просторові дані містобудівної документації за відповідними тематичними розділами за допомогою програмно-апаратних засобів Містобудівного кадастру на державному рівні, в інших геоінформаційних системах, зокрема з можливістю збереження у форматі векторних та растрових цифрових зображень:
1) опорний план існуючого стану використання території проектування – візуалізує просторові дані тематичних розділів “Оцінка існуючого використання території, розселення, господарської діяльності та обслуговування населення” та “Оцінка існуючого використання території”;
2) план розподілу земель за категоріями земель та формою власності, план розподілу земель за угіддями, а також збірний план земельних ділянок, наданих у власність чи користування, та земельних ділянок, не наданих у власність чи користування, – візуалізують просторові дані тематичного розділу “Оцінка структури землекористування”;
3) план відродження традиційного середовища, який візуалізує просторові дані тематичного розділу “Відродження традиційного середовища”. У разі розроблення історико-архітектурного опорного плану складовою цього плану є історико-архітектурний опорний план (для населених пунктів, які віднесено до Списку історичних населених місць);
4) схема просторово-планувальної організації території (Модель розвитку) – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Просторово-планувальна організація території”;
5) ландшафтний план – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Ландшафтне планування” (у складі генерального плану населеного пункту, що розробляється окремо від комплексного плану, крім випадку, коли територія територіальної громади обмежується територією одного населеного пункту, – схема озеленених та ландшафтно-рекреаційних територій, що візуалізує просторові дані тематичного розділу “Розвиток озеленених та ландшафтно-рекреаційних територій”, у складі детального плану території, що розробляється окремо від комплексного плану, – cхема озеленення та благоустрою території, що візуалізує просторові дані тематичного розділу;
6) схема інженерної підготовки і захисту території – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Інженерна підготовка і захист території”.
7) схема обмежень у використанні земель – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Обмеження у використанні земель”.
8) план функціонального зонування території візуалізує просторові дані тематичного розділу “Функціональне зонування території”; у складі детального плану території – схема просторової композиції території, що візуалізує просторові дані тематичного розділу “Просторова композиція території”;
9) схема транспортної мобільності та інфраструктури – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Транспортна мобільність та інфраструктура”;
10) схема інженерного забезпечення території (у разі високої насиченості з метою оптимізації візуального сприйняття – набір галузевих схем) візуалізує просторові дані тематичного розділу “Інженерне забезпечення території”;
11) схема інженерно-технічних заходів цивільного захисту – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”;
12) проектний план – візуалізує план реалізації містобудівної документації у частині проектних рішень, які не мають обмежень доступу; підлягає друку на паперових чи інших твердих носіях для цілей оприлюднення в рамках громадських обговорень і слухань, проходження процедур погодження;
13) план землевпорядних заходів – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Землеустрій”.
73. Відповідність візуалізації графічних матеріалів базі геопросторових даних у вигляді PDF-файлів засвідчується шляхом накладання кваліфікованої електронної печатки адміністратора Містобудівного кадастру на державному рівні.
74. Метадані містять інформацію про вид документації, його назву, територію проектування, дату існуючого стану та роки періодів реалізації проектних рішень, розробника документації (включає назву суб’єкта господарювання-розробника, субпідрядників, перелік авторів, що брали участь у розробленні всього проекту містобудівної документації або його окремих розділів), проведення експертизи та рішення про затвердження документації відповідно до структури та складу, визначеного Структурою бази геоданих містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території”.
75. Містобудівна документація на місцевому рівні доповнюється такими супровідними документами:
1) рішення щодо розроблення містобудівної документації, прийняте відповідно до законодавства та цього Порядку;
3) протоколи проведення громадського обговорення проекту містобудівної документації (громадських слухань, рішень погоджувальної комісії, за наявності), інших публічних заходів, а також довідки про консультації та громадське обговорення у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки;
4) протокол розгляду проекту містобудівної документації на архітектурно-містобудівній раді;
5) звіт про результати експертизи проекту містобудівної документації (за потреби);
6) матеріали реєстрації об’єктів Державного земельного кадастру, які передбачені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051;
7) рішення сесії відповідної сільської, селищної, міської ради щодо затвердження містобудівної документації.
Додаток
до Порядку
ПЕРЕЛІК
вихідних даних для розроблення розділу “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту” містобудівної документації на місцевому рівні
Території, населені пункти та об’єкти, що можуть викликати виникнення надзвичайних ситуацій та/або є джерелом утворення інших небезпечних зон:
переліки міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;
переліки територій, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;
переліки об’єктів суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
переліки підприємств (зокрема державної форми власності), які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
переліки об’єктів підвищеної небезпеки, хімічно небезпечні, радіаційно небезпечні та інші небезпечні об’єкти, аварії на яких можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема з урахуванням ефекту “доміно”;
переліки об’єктів критичної інфраструктури 1 та 2 категорії критичності
Території за факторами ризику:
зони радіоактивного забруднення (існуючі);
зона можливого радіоактивного забруднення від радіаційно небезпечних та інших небезпечних об’єктів, аварії на яких можуть викликати виникнення надзвичайних ситуацій;
зони можливих наслідків аварій, що можуть статися на об’єктах підвищеної небезпеки та інших небезпечних об’єктах, аварії на яких можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема з урахуванням ефекту “доміно”;
зони можливого хімічного забруднення від хімічно небезпечних об’єктів, аварії на яких можуть викликати виникнення надзвичайних ситуацій;
зони спостереження навколо атомних енергетичних об’єктів, аварії на яких можуть викликати виникнення надзвичайних ситуацій;
санітарно-захисні зони атомних енергетичних об’єктів, аварії на яких можуть викликати виникнення надзвичайних ситуацій;
зони можливого катастрофічного затоплення внаслідок аварії на гідротехнічних (гідроінженерних) спорудах;
зони небезпечних геологічних та гідрогеологічних явищ природного та антропогенного характеру (відповідно до державних будівельних норм Б.2.2-12) з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій
території потенційно небезпечної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій;
зони можливих масових лісових і торф’яних пожеж;
зони небезпечних метеорологічних явищ і процесів із середнім, високим та дуже високим рівнем ризику виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з такими явищами та процесами;
інші зони (території), з яких планується проведення обов’язкової евакуації населення та майна у разі виникнення надзвичайних ситуацій відповідно до Кодексу цивільного захисту України
Об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту:
перелік існуючих захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів) та/або споруд подвійного призначення, їх основні характеристики (місткість, стан готовності) з адресами розташування;
додаткова потреба у фонді захисних споруд цивільного захисту (кількість об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів, споруд подвійного призначення) з місткістю, що забезпечує укриття всіх категорій населення за місцем роботи та місцем проживання, з урахуванням вимог законодавства)
Об’єкти для забезпечення евакуації та життєзабезпечення постраждалих:
переліки підприємств, що мають мобілізаційні завдання та забезпечують життєдіяльність населених пунктів в особливий період;
існуючий стан розміщення безпечних районів для розміщення евакуйованого населення та майна (згідно з планом евакуації населення району або територіальної громади);
– наявне розташування збірних пунктів евакуації;
– наявне розташування проміжних пунктів евакуації;
– наявне розташування приймальних пунктів евакуації (згідно з планом евакуації населення району або громади);
існуючі об’єкти, що пристосовано (планується пристосувати) для санітарної обробки населення, спеціальної обробки одягу, засобів індивідуального захисту, техніки та обладнання;
перелік наявних технічних засобів оповіщення та інформування, що входять до складу територіальної та місцевої автоматизованих систем централізованого оповіщення.
Об’єкти, що призначені або можуть бути використані для розміщення та/або функціонування підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, пожежної охорони, інших формувань сил цивільного захисту:
існуючий стан розміщення гідротехнічних споруд (причальних споруд) для стоянки, обслуговування та ремонту пожежних кораблів, пожежно-рятувальних та пожежних катерів та інших спеціальних плавзасобів, призначених для гасіння пожеж, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, рятування та надання допомоги людям;
існуючий стан розміщення за вимогами інженерно-технічних заходів цивільного захисту згідно з державними будівельними нормами В.1.2-4 залізничних станцій, зокрема віднесених до категорій цивільного захисту, сортувальних, для навантаження, розвантаження і перевантаження вибухових матеріалів тощо, а також на яких дислокуються пожежні потяги з дільницею виїзду коліями загального користування відповідно до нормативного акта з пожежної безпеки 02.013-2006 Положення про пожежні поїзди на залізницях України;
існуючий стан розміщення пожежних та пожежно-рятувальних частин;
існуючий стан розміщення зони обслуговування пожежних та пожежно-рятувальних частин;
існуючий стан розміщення штучних та природніх пожежних водойм;
існуючий стан розміщення пожежних резервуарів і водойм відповідно до державних будівельних норм В.2.5-74, за винятком систем водопостачання, що здійснюють водопостачання окремим суб’єктам господарювання (юридичних та фізичних осіб) та/або систем водопостачання, розміщених на території суб’єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб);
існуючий стан розміщення влаштованих під’їздів до майданчиків (пірсів) до природних або штучних вододжерел відповідно до державних будівельних норм В.2.5-74 (наказ МВС від 30 грудня 2014 р. № 1417 “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні”);
існуючий стан розміщення влаштованих під’їздів для встановлення пожежних автомобілів і забирання води відповідно до державних будівельних норм В.1.2-4.
Додаткові дані (інформація), яку необхідно враховувати під час розроблення містобудівної документації.
{Додаток в редакції Постанови КМ № 1557 від 31.12.2024}
