Стратегія просторового розвитку території – складова містобудівної документації, що містить концептуальні рішення щодо напрямів розвитку території (функціонального призначення певних зон території, розвитку вулично-дорожньої мережі, об’єктів інженерної інфраструктури, в тому числі систем розподілу, збереження культурної спадщини та природно-заповідного фонду, екологічних, соціальних та економічних вимог щодо розвитку території) та пропозиції щодо проєктних показників, розробляється у вигляді набору геопросторових даних, а також графічних та текстових матеріалів.
Зміст Стратегії просторового розвитку територіальної громади чітко структурується відповідно до визначених тематичних розділів та підрозділів в їх межах, які всередині структуруються на підпункти за населеними пунктами у разі розроблення планувальних рішень генеральних планів, генерального плану населеного пункту – адміністративного центру територіальної громади у складі комплексного плану та, за потреби окремими територіями, лаконічно викладаються ключові позиції перспектив просторового розвитку територіальної громади та обґрунтування прийнятих проєктних рішень.
Стратегія просторового розвитку території, на яку розробляється містобудівна документація на місцевому рівні, включає комплексну оцінку території, обґрунтування проєктних рішень та модель розвитку території у довгостроковій перспективі, яка містить:
- загальне бачення розвитку території (перспективи розвитку громади та стратегічні та операційні цілі розвитку території);
- соціально-просторова модель територіальної громади (демографічний прогноз, основні принципи розвитку системи розселення та соціально-планувальна структура території територіальної громади);
- основні території пріоритетного розвитку (території комплексних планувальних рішень, інвестиційно-привабливі території, території з особливим економічним статусом (в тому числі вільні економічні зони), території, що потребують підтримки).
План реалізації містобудівної документації – складова містобудівної документації, що містить перелік проєктних рішень містобудівної документації із зазначенням їх взаємозв’язаності, послідовності та строків реалізації, проєктних показників (значення атрибутивних даних у базі геоданих щодо стану об’єктів містобудівної документації, які передбачається досягти на короткостроковий період (до п’яти років), середньостроковий період (6-10 років), а також довгострокову перспективу (понад 10 років), під час реалізації відповідних проєктних рішень містобудівної документації), впливів на індикатори (показники розвитку території, визначені завданням на розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації, які можуть бути розраховані на основі значень атрибутивних даних бази геоданих і досягнення яких є метою реалізації проєктних рішень містобудівної документації), інших відомостей. План реалізації містобудівної документації включає:
- перелік проєктних рішень містобудівної документації за кожним тематичним розділом із зазначенням послідовності реалізації проєктних рішень;
- перелік генеральних планів населених пунктів та детальних планів території у межах території територіальної громади, затверджених до затвердження комплексного плану;
- перелік опису меж територій у межах території територіальної громади, детальні плани яких розроблені у складі комплексного плану та наберуть чинності одночасно з комплексним планом;
- перелік населених пунктів, необхідність розроблення генеральних планів яких буде встановлена рішенням про затвердження комплексного плану (до цього переліку в обов’язковому порядку входять населені пункти, що внесені до Списку історичних населених місць України, але генеральні плани яких не відповідають вимогам законодавства та/або не узгоджуються з проєктними рішеннями комплексного плану);
- перелік переліку населених пунктів, стосовно яких розроблено планувальні рішення генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану;
- перелік опису меж територій у межах території територіальної громади, для яких передбачається розроблення детальних планів територій;
- перелік відповідності врахованих проєктних рішень раніше затвердженої містобудівної документації та/або пропозицій з обґрунтуванням щодо внесення змін до відповідних планувальних документів;
- перелік відповідності відомостей про генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, які визнані такими, що не відповідають вимогам законодавства та/або не узгоджуються з проектними рішеннями комплексного плану, і втратять чинність одночасно з набранням чинності комплексним планом, генеральним планом населеного пункту (для комплексних планів);
- перелік врахованих положень наявних стратегічних документів щодо розвитку територіальної громади, програм, планів, проєктів тощо та/або пропозиції з обґрунтуванням щодо внесення змін до відповідних документів;
- перелік врахованих положень історико-архітектурних опорних планів;
- перелік врахованих матеріалів проєктних рішень генеральних планів забудови комплексних об’єктів містобудування, схем руху транспорту та пішоходів, благоустрою, положень історико-архітектурного опорного плану, звітів про стратегічну екологічну оцінку.
ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
| Номер (кодування) проектного рішення | Назва проектного рішення | Тематичний підрозділ/ підрозділи | Зміст проектного рішення та атрибутивні дані | Основні проектні показ- ники | Очікувані впливи на показники та індика- тори | Орієнтовні строки реалізації Короткострокового періоду (до 5-ти років)/ Середньострокового періоду (6-10 років)/ довгострокова перспектива (понад 10 років) | Умови щодо послідовності реалізації |
Проєктні рішення – передбачені містобудівною документацією перспективні заходи щодо визначення та змін функціонального призначення, обмежень у використанні земель, режимів використання, розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури території тощо, що спрямовані на забезпечення наближення або досягнення проектних показників.
Проєктні рішення розробляються для комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади та генерального плану населеного пункту.
Проєктні рішення комплексного плану включають відомості про:
- визначення складу угідь;
- віднесення земель до відповідних категорій;
межі та правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту комплексного плану (у тому числі межі та правові режими територій і об’єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, пляжних зон, інших охоронних зон); - межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць, внесених до Списку історичних населених місць України (можуть включатися при затвердженні генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель);
- положення концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади;
- розрахунок потреб у будівництві об’єктів житлової нерухомості, у тому числі соціального житла, об’єктів громадського обслуговування, комунальної та інженерно-транспортної інфраструктури;
- перспективну функціонально-планувальну структуру;
- параметри демографічного, економічного, екологічного, соціального і територіального розвитку територіальної громади;
- параметри територіального розвитку населених пунктів;
- створення центрів обслуговування, інженерно-транспортної інфраструктури та дорожньої мережі з метою формування повноцінного життєвого середовища;
- визначення територій, на яких передбачено здійснення заходів перспективного (довгострокового) та першочергового (короткострокового і середньострокового) будівництва та благоустрою;
- встановлення правового режиму використання територій;
- формування мережі закладів освіти, охорони здоров’я з дотриманням нормативних відстаней;
- землі (території) загального користування;
- межі територій, необхідних для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
- території для заповідання, заліснення, ренатуралізації та відновлення торфовищ, водно-болотних, лучних, степових та інших цінних природних екосистем;
- земельні ділянки для передачі у комунальну власність;
- землі (території) для безоплатної передачі у власність земельних ділянок державної та комунальної власності;
- землі (території) для продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них на земельних торгах;
- землі (території) для продажу або передачі у користування земельних ділянок державної, комунальної власності без проведення земельних торгів;
- звіт про стратегічну екологічну оцінку (розділ “Охорона навколишнього природного середовища”);
- ландшафтне планування;
- заходи з охорони навколишнього природного середовища (земель, вод, лісів та інших природних ресурсів), формування екомережі та виконання – затверджених Кабінетом Міністрів України планів управління річковими басейнами;
- заходи з інженерної підготовки та захисту територій;
- заходи щодо збереження та охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини, захисту традиційного середовища;
- інженерно-технічні заходи цивільного захисту.
Проєктні рішення генерального плану населеного пункту повинні включати межі та правові режими всіх режимоутворюючих об’єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проєкту генерального плану (у тому числі межі та правові режими територій і об’єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, пляжних зон, інших охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель).
В поточній редакції від 11.01.2025 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації” щодо стратегії просторового розвитку території та проєктних рішень йдеться наступне:
ПОРЯДОК
розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження
містобудівної документації
Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні
57. Містобудівна документація на місцевому рівні (комплексний план, генеральний план населеного пункту, детальний план території) складається з:
58. Набір геопросторових даних, метаданих, стратегія просторового розвитку території територіальної громади та набір графічних матеріалів розробляються для всієї території територіальної громади у складі комплексного плану, у тому числі за умови розроблення у його складі генерального плану населеного пункту, який є адміністративним центром територіальної громади, та планувальних рішень генеральних планів інших населених пунктів, а також планувальних рішень детальних планів території, а у разі, коли територія територіальної громади обмежується територією одного населеного пункту і комплексний план не розробляється, – у складі генерального плану населеного пункту.
При цьому проектні рішення генерального плану населеного пункту, який є адміністративним центром територіальної громади та планувальних рішень генеральних планів інших населених пунктів, що розробляються у складі комплексного плану, відображаються на графічних матеріалах комплексного плану.
Відображення планувальних рішень детального плану території, що розробляється у складі комплексного плану, виконується на окремих графічних матеріалах. У цьому разі один графічний матеріал може поєднувати проектні рішення кількох тематичних розділів за умови збереження читабельності даних.
59. Розроблення всіх розділів містобудівної документації (у тому числі розділу “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту” для всіх видів містобудівної документації, розділу “Історико-архітектурного опорного плану” у складі комплексного плану, у складі якого розробляються планувальні рішення генерального плану населеного пункту, який належить до Списку історичних населених місць, генерального плану населеного пункту, який належить до Списку історичних населених місць) є обов’язковим для всіх видів містобудівної документації.
У разі розроблення генерального плану населеного пункту, детального плану території за наявності комплексного плану за потреби здійснюється уточнення стратегії просторового розвитку території територіальної громади в частинах “Комплексна оцінка території” та “Модель розвитку території у довгостроковій перспективі” і розробляються частини “Обґрунтування проектних рішень” та “Впровадження проектних рішень” щодо відповідного населеного пункту, території розроблення детального плану території з подальшим включенням до стратегії просторового розвитку території територіальної громади як частини комплексного плану.
У разі розроблення детального плану території за відсутності комплексного плану розробляються частини “Комплексна оцінка території”, “Обґрунтування проектних рішень” та “Впровадження проектних рішень” з подальшим включенням до стратегії просторового розвитку території територіальної громади (населеного пункту) як відповідної частини.
60. Під час розроблення проекту містобудівної документації, що включає планувальні рішення (комплексний план, що включає генеральний план населеного пункту – адміністративного центру територіальної громади, планувальні рішення генеральних планів інших населених пунктів, планувальні рішення детальних планів територій, а також генеральний план населеного пункту, що включає планувальні рішення детальних планів територій), розробляється єдина база геопросторових даних.
Засобами Містобудівного кадастру на державному рівні має бути забезпечено можливість виокремлення геопросторових об’єктів генерального плану населеного пункту – адміністративного центру територіальної громади, планувальних рішень генеральних планів інших населених пунктів, планувальних рішень детальних планів територій.
Під час розроблення бази геопросторових даних забезпечується вимога щодо неперетинання просторовими об’єктами межі населених пунктів (існуючих та проектних) та межі розроблення планувальних рішень детальних планів територій. Перетин меж земельних ділянок допускається лише у випадках, коли планувальні рішення передбачають їх відповідний поділ, або відображення їх меж є помилкою у відомостях Державного земельного кадастру та не співпадає з їх реальним розташуванням в натурі (на місцевості).
61. Текстові матеріали містобудівної документації розробляються у вигляді Стратегії просторового розвитку.
Зміст Стратегії просторового розвитку територіальної громади чітко структурується відповідно до визначених тематичних розділів та підрозділів в їх межах, які всередині структуруються на підпункти за населеними пунктами у разі розроблення планувальних рішень генеральних планів, генерального плану населеного пункту – адміністративного центру територіальної громади у складі комплексного плану та, за потреби окремими територіями, лаконічно викладаються ключові позиції перспектив просторового розвитку територіальної громади та обґрунтування прийнятих проектних рішень.
62. Геопросторові дані, текстові та графічні матеріали містобудівної документації структуруються за тематичними розділами та підрозділами, що в Стратегії просторового розвитку території територіальної громади (населеного пункту для генерального плану, території для детального плану території) об’єднуються в чотири частини, які містять тематичні розділи та підрозділи відповідно до пунктів 63-68.
Взаємодія між тематичними підрозділами здійснюється шляхом використання даних щодо геопозиціонування об’єктів, а також відповідних ідентифікаторів у Містобудівному кадастрі на державному рівні (зокрема в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, Єдиному державному реєстрі адрес, Реєстрі будівель і споруд, Єдиному державному реєстрі адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад), кадастрових номерів земельних ділянок та облікових номерів інших об’єктів Державного земельного кадастру, ідентифікатора Реєстру речових прав на нерухоме майно.
63. “1. Комплексна оцінка території” – містить інформацію про визначення і порівняльну оцінку основних стимулюючих та обмежуючих факторів, які зумовлюють структуру та параметри розвитку економіки і використання території, на яку розробляється містобудівна документація, за напрямами відповідно до тематичних розділів, розроблення яких передбачено завданням:
1) “Оцінка існуючого розселення, господарської діяльності та обслуговування населення” – містить інформацію про демографічний потенціал за віком, статтю, рівнем освіти та зайнятості, основні характеристики та просторові закономірності господарського комплексу;
2) “Оцінка існуючого використання території” – містить інформацію про фактичне функціональне використання територій, рівень забезпеченості населення житлом та об’єктами надання соціальних послуг, використання офісних і виробничих площ у межах території розроблення містобудівної документації;
3) “Оцінка структури землекористування” – містить інформацію про землекористування за формами власності в розрізі категорій та видів цільового призначення земель, угідь і земельних ділянок, зокрема наданих у власність чи користування та не наданих у власність чи користування, з виявленням земельних ділянок, що використовуються без зареєстрованого речового права на них, а також земель запасу та загального користування, не сформованих у земельні ділянки.
Експлікація земельних угідь за власниками та користувачами земельних ділянок формується у форматі класу просторових даних у базі геоданих відповідної містобудівної документації.
64. “2. Модель розвитку території у довгостроковій перспективі” – містить інформацію про концептуальне бачення розвитку території територіальної громади на довгострокову перспективу за такими розділами:
1) “Загальне бачення розвитку території” – містить інформацію про перспективи розвитку територіальної громади (населеного пункту чи території розроблення детального плану території), а саме положення і ролі у регіональній системі розселення, демографічного прогнозу (щодо кількості населення, його статево-вікової структури, людського капіталу), відповідно до положень концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності), програми комплексного відновлення території територіальної громади (за наявності) та стратегії розвитку території (за наявності), а у разі їх відсутності – розробляється у складі комплексного плану на основі матеріалів громадського обговорення з формування завдання на розроблення комплексного плану);
2) “Містоутворюючі функції” – містить інформацію про містоутворюючі функції територіальної громади, які забезпечують як економічний розвиток територіальної громади, так і обслуговування місцевого населення, основними серед яких можуть бути:
виробнича діяльність та переробка;
нематеріальне виробництво та послуги;
торгівля та послуги для населення;
3) “Принципи планування за основними сферами розвитку” – містить інформацію про визначення ключових сфер розвитку територіальних громад та формулювання ключових принципів, підходів та перспективних практик для кожної сфери розвитку, інфраструктурних систем та суспільних відносин, що покликані забезпечити реалізацію підходів сталого розвитку з можливостями, що забезпечують соціальну, економічну та екологічну стійкість як у процесі власного розвитку, так і у разі глобальних загроз та викликів, зокрема змін клімату, стихійних лих, збройної агресії та інших природних та техногенних чинників.
Ключові принципи, підходи та перспективні практики розвитку територіальної громади визначаються за такими основними сферами: гуманітарна політика, локальна економіка, просторове планування, транспортна мобільність, довкілля та ресурси.
У сфері гуманітарної політики ключові принципи, підходи та перспективні практики охоплюють питання демографічної ситуації та перспективи, міграції, вікового складу та сімейного благополуччя, народжуваності та збільшення тривалості життя, громадського здоров’я та системи охорони здоров’я, базової освіти та самореалізації, культури, інклюзивності та забезпечення гендерної рівності, можливостей для соціально вразливих верств суспільства, громадської безпеки та соціальної допомоги.
Базовим пріоритетом є сприяння розвитку місцевої спільноти шляхом розвитку ідентичності та культурних особливостей, сприяння соціальній інтеграції та громадським ініціативам.
У сфері локальної економіки ключові принципи, підходи та перспективні практики охоплюють питання господарювання на території територіальної громади, спеціалізації у розподілі праці системи розселення вищого рівня, реалізації містообслуговуючих функцій, інфраструктури виробництва і споживання, торгівлі і надання послуг, привабливості для різних видів бізнесу, рівнів зайнятості та безробіття, заробітних плат та майнового стану мешканців, місцевого оподаткування, освітнього та кваліфікаційного рівня, навичок та ділової активності населення, творчості та досліджень, інвестиційної та туристичної привабливості, розвитку інфраструктури підтримки розвитку економіки та інновацій, фінансової спроможності та можливостей залучення капіталу, розвитку зеленої та циркулярної економіки, розвитку індустріальних парків та технопарків.
У сфері просторового планування ключові принципи, підходи та перспективні практики охоплюють питання землекористування в частині розподілу на сельбищні та виробничі території, сільськогосподарські території, природоохоронні та ландшафтно-рекреаційні території, а також житлової політики, правил забудови та типології житлових та громадських будівель, доступного і соціального житла, структури власності на землю, житлову та громадську нерухомість, планування вулично-дорожньої мережі, формування просторових мереж обслуговування (у сферах освіти, охорони здоров’я, соціальних та адміністративних послуг, рекреації та спорту), архітектури, дизайну та безбар’єрності громадських просторів, забезпечення змішаного використання та різноманіття міського простору.
У сфері транспортної мобільності ключові принципи, підходи та перспективні практики охоплюють питання пересування людей та вантажів, зміни простору шляхом поліпшення транспортної доступності, впливи транспортної інфраструктури на поведінку людей та довкілля, інфраструктурні та організаційні складові транспортної системи з позицій сталої міської мобільності та забезпечення інклюзивного доступу до різних способів пересування, надання пріоритету розвитку велосипедного руху та громадського транспорту, пішохідної інфраструктури, інтеграції з зовнішньою транспортною мережею регіону.
У сфері довкілля та ресурсів ключові принципи, підходи та перспективні практики охоплюють питання глобальних змін клімату і формування мікроклімату урбанізованого середовища, природних ресурсів та екосистемних послуг, енергетичного забезпечення та збільшення частки поновлюваних джерел енергії, поводження з відходами та зменшення забруднень навколишнього середовища, захист природного надбання та біорізноманіття, доступу до питної води та водних об’єктів, формування водно-озеленених мереж на сельбищних територіях;
4) “Інтегрована оцінка впливів” – містить інформацію про інтегровану оцінку впливів за основними сферами розвитку територіальної громади, населеного пункту, який здійснюється шляхом перехресної оцінки можливостей та загроз реалізації, передбачених у певній сфері розвитку територіальної громади, населеного пункту ключових принципів, підходів та перспективних практик на інші сфери розвитку.
Результатом інтегрованої оцінки впливів є висновки щодо стійкості територіальної громади, населеного пункту у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі за соціальним, економічним та екологічним аспектами відповідно до принципів сталого розвитку;
5) “Соціально-просторова модель території територіальної громади (населеного пункту)” – містить інформацію про:
положення території розроблення містобудівної документації у системі розселення вищого рівня;
демографічну ситуацію та демографічний прогноз на 5, 10, 20 років (за двома сценаріями – оптимістичним та реалістичним) у розрізі населених пунктів та поселень, а для населеного пункту – адміністративного центру територіальної громади – у розрізі планувальних утворень (для населених пунктів з кількістю населення понад 20 тис. жителів) з формуванням віково-статевих пірамід за віковими категоріями по 5 років;
житловий фонд та соціальну інфраструктуру, об’єкти інженерної інфраструктури, розміщення ключових виробничих, сільськогосподарських та інших комплексів, громадських центрів, міжселенних центрів надання послуг та транспортних коридорів, залізничних та автомобільних магістралей, портів та аеропортів, а також забезпечення сполучення з ними;
6) “Відродження традиційного середовища” – містить інформацію про сучасний стан збереження традиційного середовища проживання, традиційного візуального силуету, традиційного архітектурного середовища, традицій забудови та благоустрою, наявності статусів пам’яток культурної спадщини, зокрема архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, археології, зон охорони та заповідання, а також загальні підходи та заходи до збереження, відродження та інтеграції до сучасного соціально-економічного життя традиційного середовища міст, селищ, сіл, збереження, реставрації, пристосування до нових функцій, ревіталізації, відбудови втрачених містобудівних комплексів та окремих будівель, розвитку громадських просторів у комплексі історичної забудови, історичної планувальної структури території, у тому числі історичних транспортних зв’язків; оглядових характеристик та видового розкриття; втрачених об’єктів, з визначенням можливості та доцільності їх відбудови;
Комплексні плани, що включають населені пункти, які внесені до Списку історичних населених місць України, містять в собі історико-архітектурні плани таких населених пунктів, а під час розроблення генеральних планів населених пунктів розділом “Відродження традиційного середовища” стратегії просторового розвитку вважається історико-архітектурний опорний план.
65. Історико-архітектурний опорний план – розробляється у складі генерального плану або планувальних рішень генерального плану населеного пункту, що входить до Списку історичних населених місць України, відповідно до цього Порядку та інших норм законодавства.
Геопросторові дані історико-архітектурного опорного плану включаються до бази геопросторових даних містобудівної документації, у складі якої він розробляється (у частині даних про об’єкти землеустрою та Державного земельного кадастру), – відповідно до вимог цього Порядку та до формату електронних документів містобудівної документації, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території”.
66. Історико-архітектурний опорний план розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту, планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану.
Історико-архітектурний опорний план населеного пункту містить результати наукових досліджень населеного пункту та складається з таких розділів та підрозділів:
“1. Історичний та планувальний розвиток населеного пункту”:
1) “коротка історична довідка”: опис історичного архітектурно-планувального розвитку населеного пункту та пов’язаних з ним подій і явищ культури;
2) “природні особливості місцевості, що визначають своєрідність структури, функціонального зонування, планування та об’ємно-просторової композиції населеного пункту” визначають і надають:
стислу характеристику природної складової ландшафту як найбільш сталого структуро- та формоутворюючого чинника;
найважливіші елементи природного ландшафту, його основні просторові осі та вузли;
ступінь перетворень природного ландшафту людиною в процесі містобудівного розвитку населеного пункту;
3) “Основні етапи розвитку історичного планування та формування забудови населеного пункту”:
історичний містобудівний розвиток населеного пункту з визначенням умов і подій, що безпосередньо впливали на його становлення, структуру, функціональне зонування, планування та об’ємно-просторову композицію (від заснування сталого поселення до сьогодні);
основні етапи історичного розвитку планування населеного пункту, їх характерні особливості, межі на кожному з визначених етапів, основні структурні елементи історичного планування населеного пункту (історичне середмістя, замки, монастирі, передмістя тощо), найважливіші історичні шляхи, вулиці, майдани, трасування збережених та втрачених ліній укріплень (за наявності);
особливості історичного формування забудови (зокрема визначних історичних будівель, споруд та комплексів) з визначенням її сучасного стану і цінності;
втрачені будинки, споруди, укріплення, що мали важливе історичне або містобудівне значення;
“2. Аналіз існуючої архітектурно-містобудівної ситуації населеного пункту”:
1) “аналіз існуючої планувальної структури населеного пункту”:
особливості історичного планування як базовий визначник традиційного характеру середовища та інші чинники, що впливали на цей процес; етапи його формування;
роль територій з пам’ятками культурної спадщини та історичною забудовою у планувальній структурі населеного пункту;
2) “архітектурно-художні особливості історичної забудови”:
узагальнена характеристика архітектурно-художніх особливостей пам’яток культурної спадщини, а також традиційних для зазначеного населеного місця будівель та споруд з визначенням типології, функціонального призначення, об’ємно-просторової будови, архітектурної композиції та стилістики;
3) “характеристика елементів історичного озеленення та благоустрою”:
узагальнена характеристика елементів збереженого історичного озеленення та благоустрою (за наявності);
4) “архітектурно-просторова композиція та пейзажно-видова структура історичного центру населеного пункту з аналізом видового розкриття пам’яток культурної спадщини, об’єктів всесвітньої спадщини”:
архітектурно-просторова композиція історичного центру з визначенням історичних та сучасних містобудівних домінант, архітектурних акцентів, ансамблів та комплексів, головних і підпорядкованих планувально-композиційних осей та вузлів, характерних типів міських просторів (замкнених, відкритих, дисгармонійних);
пейзажно-видова структура історичного центру або окремих частин населеного місця, що зберегли об’єкти культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, з аналізом видового розкриття пам’яток та об’єктів культурної спадщини, зон огляду пам’яток та об’єктів культурної спадщини, що є архітектурними домінантами та акцентами; оглядових точок, осей, фронтів; зон формування видів залежно від змін у сприйнятті об’єктів з близьких (менше ніж 200 метрів), середніх (від 200 метрів до 500 метрів) та дальніх (більш як 500 метрів) відстаней;
композиційно-видовий вплив пам’яток та об’єктів культурної спадщини залежно від типу візуальної взаємодії пам’яток з об’єктами їх оточення (екрануючими, фоновими, фланкуючими спорудами, зеленими насадженнями, природними утвореннями);
роль історичних архітектурних домінант, акцентів, ансамблів та комплексів у формуванні силуетів, панорам, перспектив населеного пункту;
аналіз негативної ролі дисгармонійних будівель та споруд у міському середовищі та під час формування видів.
Обов’язковою складовою аналізу видового розкриття пам’яток є фотофіксація характерних видів на пам’ятки, перспектив та панорам історичного центру, а також комплексів і ансамблів, розташованих за його межами (вноситься до Реєстру будівель і споруд, а у разі відсутності технічної можливості – зазначається в додатках). Подається характеристика дисгармонійних будівель та споруд з обґрунтуванням їх негативної ролі у візуальному сприйнятті пам’яток та об’єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища населеного пункту;
“3. Комплексна історико-культурна оцінка території населеного пункту”:
1) “узагальнена оцінка культурної спадщини населеного пункту”:
стисла характеристика збереженості історичної планувальної системи, особливості та ступінь збереженості (висока, середня, низька) традиційного характеру середовища, об’єктів культурної спадщини за видами (археологічні, історичні, об’єкти монументального мистецтва, архітектурні, об’єкти містобудування, об’єкти садово-паркового мистецтва, ландшафтні об’єкти, об’єкти науки і техніки) та ступенем цінності (об’єктів всесвітньої спадщини, пам’яток, щойно виявлених та пропонованих до внесення до переліку об’єктів культурної спадщини, а далі – до Державного реєстру нерухомих пам’яток України), аналіз їх з хронологічної, типологічної приналежності;
2) “історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, природоохоронні території та об’єкти”;
3) межі історичних ареалів (зазначаються рішення, якими було затверджено зазначену науково-проектну документацію);
4) відомості про межі та режими використання буферних зон об’єктів всесвітньої спадщини, зон охорони пам’яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, які були затверджені в установленому порядку відповідною науково-проектною документацією:
опис меж, затверджених правових режимів використання буферних зон об’єктів всесвітньої спадщини, зон охорони пам’яток культурної спадщини, зон охорони історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, їх площі. Опис меж та режимів зазначається в табличній формі;
“4. Загальна характеристика історичних ареалів населеного пункту”:
обґрунтування встановлення меж історичних ареалів (у разі, коли вони розробляються вперше та/або підлягають внесенню змін). Опис меж історичних ареалів подається в табличній формі із зазначенням площі та відсотка загальної площі міста; описом меж окремих ділянок;
2) “відомості про режими використання історичних ареалів”:
інформація про затверджені правові режими використання історичних ареалів. Зазначається рішення, яким було затверджено відповідну науково-проектну документацію. Опис режимів використання історичних ареалів подається в табличній формі із зазначенням площі та відсотка загальної площі міста; описом меж окремих ділянок, режимів їх використання.
Об’єкти історико-архітектурного опорного плану візуалізуються на плані (схемі) “Ситуаційний опорний план”.
У додатках до історико-архітектурного опорного плану зазначаються:
переліки об’єктів всесвітньої спадщини, пам’яток культурної спадщини усіх видів та категорій обліку (переліки об’єктів культурної спадщини зазначаються єдиним списком з наскрізною нумерацією за алфавітним переліком назв вулиць), щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та пропозицій щодо Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також – цінної історичної забудови, дисгармонійних будівель та споруд;
переліки природоохоронних територій та об’єктів, які розташовані в межах видового впливу об’єктів всесвітньої спадщини, пам’яток культурної спадщини;
переліки використаних документів та матеріалів, літератури, архівних джерел, картографічні та іконографічні матеріали (історичні плани, гравюри, малюнки, фотографії);
фотоілюстрації об’єктів культурної спадщини (зокрема пам’яток культурної спадщини, щойно виявлених та пропонованих до внесення до переліку об’єктів культурної спадщини, далі – до Державного реєстру пам’яток України, цінної історичної забудови), фотоілюстрації видового розкриття пам’яток культурної спадщини, зроблені під час проведення натурних досліджень населеного пункту, а також ілюстрації втрачених об’єктів культурної спадщини, характерних для зазначеного населеного пункту, та таких, що мали важливе містобудівне значення;
перелік вихідних даних, які надав замовник для розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
У разі наявності технічної можливості відповідні переліки подаються як посилання на відповідні електронні реєстри.
67. “3. Обґрунтування проектних рішень” – містить інформацію про обґрунтування основних проектних рішень відповідно до тематичних розділів, реалізація яких матиме комплексні наслідки для розвитку території розроблення містобудівної документації.
У разі розроблення у складі комплексного плану генерального плану адміністративного центру територіальної громади та планувальних рішень генеральних планів інших населених пунктів обґрунтування проектних рішень також структуруються в розрізі населених пунктів та/або планувальних утворень:
1) “Просторово-планувальна організація території” – розробляється у складі комплексного плану (та в генеральному плані населеного пункту у разі, коли територія територіальної громади обмежується територією одного населеного пункту, відповідно до вимог пункту 18 цього Порядку) та містить інформацію про адміністративно-територіальний устрій, містобудівну організацію території та територій з особливими умовами розвитку, включає такі тематичні підрозділи:
“внутрішній адміністративно-територіальний устрій” – містить інформацію про адміністративно-територіальні одиниці, інші територіальні утворення, що входять до складу території територіальної громади, та їх меж (населені пункти, райони в містах, старостинські округи); може містити:
пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо зміни складу територіальної громади;
пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо зміни меж, утворення (ліквідації) населених пунктів, районів у містах, зміни переліку населених пунктів, які входять до складу старостинських округів;
“соціально-планувальна структура території” – містить інформацію про планувальні утворення, що поділяються за рівнем обслуговування на:
перший рівень (повсякденне обслуговування): центр міста, житлові райони, промислові зони;
другий рівень (періодичне обслуговування): діловий центр, житловий район, промисловий район, ландшафтно-рекреаційний район;
третій рівень (епізодичне обслуговування): планувальний центр, планувальна зона;
зв’язки: транспортні коридори;
“функціонально-планувальна структура території” – містить інформацію про існуючий та перспективний стан розташування комплексних об’єктів містобудування (житлових комплексів, галузевих кластерів, транспортно-пересадкових вузлів, транспортно-логістичних вузлів, громадських просторів), а також впливів відповідних об’єктів, розташованих за межами території розроблення містобудівної документації;
“архітектурно-планувальна структура території” – містить інформацію про планувальні осі та планувальні вузли, просторове розміщення магістральної вулично-дорожньої мережі у поєднанні з основними зеленими зонами, водними об’єктами і особливостями природного ландшафту;
“зовнішні інтереси” – містить інформацію про:
об’єкти державних інтересів, розміщення яких на території територіальної громади визначено Генеральною схемою планування території України, схемами планування території на регіональному рівні;
об’єкти інтересів суміжних територіальних громад (відповідно до планування території на регіональному рівні, завдання);
“території з особливими перспективами розвитку” – містить інформацію про:
визначення територій комплексних планувальних рішень містобудівної документації, зокрема щодо комплексної реконструкції території (зокрема комплексної реконструкції кварталів), інвестиційно привабливих територій, територій з особливим економічним статусом, зокрема індустріальних парків, територій, що потребують підтримки, є замінованими, на яких відбулися масштабні руйнування;
обґрунтування визначення населених пунктів, для яких передбачається або не передбачається розроблення генеральних планів населених пунктів;
території пріоритетного розвитку (у комплексному плані, генеральному плані населеного пункту – території для розроблення детальних планів територій).
У детальному плані території включають ілюстративні схеми, ескізи, креслення щодо просторової композиції території та окремих об’єктів, що є довідковими;
2) “Ландшафтне планування” – розробляється у складі комплексного плану (а також генерального плану за відсутності комплексного плану) та містить обґрунтування проектних рішень щодо сталого використання природних умов та ресурсів території проектування; включає такі тематичні підрозділи:
“перспективи використання природного потенціалу території” – містить результати оцінки природно-кліматичних умов для містобудівного освоєння території, ареалів, важливих для підтримки комфортного місцевого клімату та якості повітря, мінерально-сировинних ресурсів, ґрунтового покриву, зокрема ареалів поширення особливо цінних ґрунтів, та чинників втрати родючості ґрунтів, об’єктів лісового та водного фондів, ареалів цінних для збереження біорізноманіття та ландшафтного різноманіття, зокрема природоохоронних територій та об’єктів, чинників, що забезпечують сталий водний режим та досягнення якісного стану води, територій, що мають природоохоронну цінність, привабливість ландшафтів для туризму та рекреації, тощо.
“усунення загроз та конфліктів природокористування” – містить результати диференціації ландшафтів за пріоритетністю використання та охорони, а також пропозиції із зниження негативного впливу використання природного потенціалу та освоєння території на стан природних та напівприродних ландшафтів, заходів з адаптації до зміни клімату, збереження територій, що мають природоохоронну цінність, зокрема природоохоронних територій та об’єктів, включаючи визначення територій для заповідання, заліснення, ренатуралізації та відновлення торфовищ, водно-болотних, лучних, степових та інших цінних природних екосистем, виконання затверджених Кабінетом Міністрів України планів управління річковими басейнами та розвитку систем моніторингу, забезпечення сталого використання та відтворення природних ресурсів.
“формування екологічної мережі території” – містить пропозиції щодо формування просторово зв’язаної мережі природних та напівприродних територій, призначених для забезпечення екологічної стійкості території, збереження ландшафтного та біорізноманіття, формування екологічно сприятливого середовища існування людини, розроблені відповідно до вимог Закону України “Про екологічну мережу України”;
3) “Інженерна підготовка і захист території” – відноситься до таких, що належать до інформації з обмеженим доступом відповідно до Закону України “Про державну таємницю” і не підлягають публікації на геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні.
Розділ містить інформацію про існуючий та перспективний стан інженерної підготовки і захисту території, містить обгрунтування проектних рішень про інженерний захист території від розвитку небезпечних природних процесів, розміщення сучасних і проектних гідротехнічних (гідроінженерних) споруд, протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення, аварії на яких можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, інженерної підготовки території, протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних заходів, рекультивації порушених земель, зокрема меліорації, виторфовування, розчистки, регулювання стоку річок, створення штучних водойм, зниження рівня забруднення та засмічення вод, днопоглиблювальних робіт на водних об’єктах.
У складі генерального плану населеного пункту або під час розроблення планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту, планувальних рішень генерального плану населеного пункту розділ також містить принципову схему дощової каналізації, узгоджену з планувальною структурою відповідної території, із зазначенням основних параметрів її складових.
У складі детального плану території або планувальних рішень детального плану території у складі комплексного плану розділ також містить обґрунтування проектних рішень з вертикального планування, організації системи дощової каналізації та тимчасової акумуляції дощової води;
4) “Обмеження у використанні земель” – визначає обмеження в існуючому використанні земель та на проектний період на підставі та з точністю наданих офіційно вихідних даних щодо режимоутворюючих об’єктів; за відсутності достатніх вихідних даних щодо необхідних параметрів режимоутворюючого об’єкта обмеження встановлюється максимального розміру, передбаченого нормативами для відповідного виду режимоутворюючого об’єкта; за відсутності вихідних даних щодо конкретного джерела забруднення санітарно-захисні зони встановлюються від комплексного об’єкта містобудування, що включає джерело забруднення; включає такі тематичні підрозділи:
“існуючі обмеження у використанні земель” – містить інформацію про обмеження у використанні земель, що визначаються нормативними показниками згідно з вимогами законодавства або встановлені на момент розроблення комплексного плану іншими документами, а також інформацію про режимоутворюючі об’єкти, які зумовлюють наявність відповідних обмежень.
Відомості про існуючі обмеження у використанні земель та режимоутворюючі об’єкти, які зумовлюють наявність відповідних обмежень, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі електронних документів окремо на кожен об’єкт Державного земельного кадастру (у разі, коли відомості про такі режимоутворюючі об’єкти та обмеження ще не внесені до Державного земельного кадастру);
“проектні обмеження у використанні земель” – містить інформацію про обмеження у використанні земель, які повинні бути встановлені для забезпечення або в результаті реалізації проектних рішень комплексного плану, а також щодо режимоутворюючих об’єктів, які зумовлюватимуть наявність відповідних обмежень;
“встановлені обмеження у використанні земель” – містить інформацію про обмеження у використанні земель, які встановлюються комплексним планом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. № 654 “Про затвердження Класифікації обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 52, ст. 3201), а також про режимоутворюючі об’єкти, які зумовлюють наявність відповідних обмежень.
Переліки обмежень у використанні земель та переліки земельних ділянок, щодо яких встановлено обмеження у використанні земель, формуються у форматі класів просторових даних у базі геоданих відповідної містобудівної документації.
Планувальні обмеження територій в червоних, блакитних, зелених лініях та лініях регулювання забудови встановлюються під час розроблення генерального плану населеного пункту або планувальних рішень генерального плану населеного пункту та детального плану території або планувальних рішень детального плану території у складі комплексного плану.
Відомості про встановлені комплексним планом обмеження у використанні земель та режимоутворюючі об’єкти, які зумовлюють наявність відповідних обмежень, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі електронних документів окремо на кожен об’єкт Державного земельного кадастру (у разі, коли відомості про такі режимоутворюючі об’єкти та обмеження ще не внесені до Державного земельного кадастру);
5) “Функціональне зонування території” – розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту, містить обґрунтування проектних рішень про поділ усієї території територіальної громади (населеного пункту у разі розроблення генерального плану населеного пункту) за функціональним призначенням територій, зокрема на основі основних сучасних і проектних параметрів:
сельбищних територій та розвитку житлового фонду;
мережі закладів обслуговування населення, зокрема закладів освіти, охорони здоров’я, надання адміністративних, комунальних та інших соціальних послуг (центрів надання адміністративних послуг, закладів соціального захисту, кладовищ, місць складування та утилізації відходів тощо), закладів надання туристичних та оздоровчих, рекреаційних послуг, мережі закладів торгівлі, культури, спорту та дозвілля;
ділових центрів, технопарків, технополісів та інших інноваційних об’єктів;
промислових, сільськогосподарських, лісогосподарських, водогосподарських, рибогосподарських транспортно-складських, комунальних та інших підприємств у межах виробничих територій;
територій сільськогосподарського призначення;
природоохоронних та ландшафтно-рекреаційних територій.
Назва функціональної зони визначається назвою виду функціонального призначення території відповідного класу, підкласу, виду, встановленого Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, Класифікатором видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правил їх застосування, затверджених додатками 58-60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051. Функціональна зона включає в себе полігони територій з одним видом існуючого функціонального використання та перспективного функціонального призначення за умови їх суміжного розташування. Перелік переважних та супутніх видів цільового призначення земельних ділянок у межах кожної функціональної зони визначено Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, Класифікатором видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правил їх застосування, визначених додатками 58-60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, відповідно до класу, підкласу, виду функціонального призначення територій.
У разі виділення функціональної зони під комплексний об’єкт містобудування з необхідністю подальшої деталізації розподілу території між спорудами різного функціонального призначення, вирішення питань соціального обслуговування, транспортного та інженерного забезпечення, проектними рішеннями комплексного плану може встановлюватися обмеження щодо обов’язковості розроблення детального плану території на відповідну територію.
План зонування території під час розроблення комплексного плану розробляється для всієї територіальної громади, включаючи території населених пунктів.
Сформовані функціональні зони не повинні перетинати межі населених пунктів (зокрема існуючі та проектні). Перетин меж земельних ділянок допускається лише у випадках, коли встановлення функціональних зон передбачає їх відповідний поділ, або відображення їх меж є помилкою у відомостях Державного земельного кадастру та не співпадає з їх реальним розташуванням в натурі (на місцевості).
До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов’язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом (планом зонування території територіальної громади у складі комплексного плану).
Відомості про межі функціональних зон вносяться до Державного земельного кадастру на підставі електронних документів єдиним масивом на територію проектування.
Інформацію про забезпечення врахування обмежень від об’єктів, інформація щодо яких має обмежений доступ, подає підрозділ ДСНС Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя до відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури регіонального рівня, який формує державні інтереси у вигляді визначення функціонального призначення окремих функціональних зон, що відповідні обмеження у використанні землі, встановлені від таких режимоутворюючих об’єктів.
У рамках розроблення детального плану території може бути здійснено уточнення меж функціональних зон без зміни функціонального призначення територій; утворення нових, об’єднання чи виключення функціональних зон не допускається.
У разі коли відповідно до розділу V положень Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” детальним планом території передбачається визначення функціонального призначення території та на цій території було визначено функціональне призначення території чинною містобудівною документацією, зміна функціонального призначення території допускається лише за умови дотримання положень додатків 58-60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, в частині незмінності підгрупи функціонального призначення території;
6) “Просторова композиція території” – розробляється у складі детального плану території, містить інформацію про основні принципи та рішення розміщення таких компонентів, як вулично-дорожня мережа, житлові та громадські будинки, виробничі будинки і споруди, присадибні ділянки, громадські простори, озеленені території, водойми, споруди з благоустрою, рельєф місцевості; може включати ілюстративні схеми, ескізи, креслення;
7) “Транспортна мобільність та інфраструктура” – містить обґрунтування проектних рішень про забезпечення транспортної мобільності та розвитку транспортної інфраструктури; включає такі тематичні підрозділи:
“транспортні зв’язки та транспортний попит” – містить інформацію про об’єкти виникнення транспортного попиту, характеристики маятникової міграції, забезпеченість транспортними засобами населених пунктів, інтенсивність їх використання (міжселенних транспортних потоків); підрозділ розробляється у складі комплексного плану або генерального плану, що розробляється окремо від комплексного плану;
“організація транспортної мережі” – містить інформацію про організацію залізничного та автомобільного сполучення (зокрема внутрішньо-дорожньої мережі у населених пунктах) у вигляді топологічної лінійно-вузлової моделі залізниць та вулиць і доріг; підрозділ розробляється у складі комплексного плану або генерального плану, що розробляється окремо від комплексного плану;
“дорожньо-транспортна інфраструктура” – у складі комплексного, генерального плану населеного пункту та детального плану території містить інформацію про основні лінійні об’єкти транспортної інфраструктури (залізниці, автомобільні дороги загального користування всіх категорій, магістральні вулиці міського та районного значення), їх існуючого використання та технічного стану, проектних рішень щодо оптимізації; у складі генерального плану та планувальних рішень генерального плану містить інформацію про лінійні об’єкти транспортної інфраструктури, з обов’язковим визначенням категорій вулиць і доріг згідно з державними будівельними нормами, організації транспортних вузлів та перетинів, їх сучасного використання та технічного стану, а також містобудівних заходів з організації дорожнього руху, зокрема щодо рекомендованого режиму руху транспорту, рекомендованих схем організації дорожнього руху;
“організація громадського транспорту” – містить інформацію про існуючі маршрутні мережі громадського транспорту, зокрема пасажиропотоки, транспортно-пересадкові вузли та основні напрями організації маршрутної мережі, рекомендації з влаштування маршрутів громадського транспорту.
Підрозділ розробляється у складі комплексного плану або генерального плану, що розробляється окремо від комплексного плану;
“організація пішохідних зв’язків та велосипедної інфраструктури” – містить інформацію про забезпечення пішохідних сполучень з урахуванням вимог щодо інклюзивності, розвитку велосипедної інфраструктури, зокрема з урахуванням використання різних видів легкого особистого транспорту, організації велосипедних маршрутів та забезпечення взаємодії із системою громадського транспорту.
Підрозділ розробляється у складі генерального плану та планувальних рішень генерального плану;
“організація паркувального простору” – містить інформацію про попит на паркування, розрахункову кількість місць для тимчасового та постійного зберігання автотранспорту та рекомендації з організації паркування, зокрема щодо вуличного паркування.
Підрозділ розробляється у складі генерального плану населеного пункту (планувальних рішень генерального плану населеного пункту) та детального плану території (планувальних рішень детального плану території), зокрема за межами населеного пункту.
Геопросторові об’єкти вулично-дорожньої мережі не повинні перетинати межі населених пунктів (зокрема існуючі та проектні);
8) “Інженерне забезпечення території” – визначає сучасний та перспективний стан систем життєзабезпечення, зокрема водопостачання, водовідведення, передачі/розподілу електричної енергії, транспортування/розподілу природного газу, теплопостачання, які представлені у вигляді топологічної лінійно-вузлової моделі, об’єктів постачання та споживання відповідних ресурсів, магістральних систем трубопровідного транспорту та телекомунікаційних систем, а також заходів з енергозбереження та енергоефективності.
Розділ розробляється у складі комплексного плану або генерального плану, що розробляється окремо від комплексного плану; включає такі тематичні підрозділи:
“водопостачання та водовідведення” – містить інформацію про забезпечення балансу використання води на території територіальної громади території, мереж та споруд систем водопостачання та водовідведення:
– водозаборів для централізованого водопостачання з поверхневих джерел та групових водозаборів з підземних джерел;
– станцій водопідготовлення централізованих водопроводів;
– магістральних водоводів та водопроводів;
– інших об’єктів магістральних водоводів (резервуарів для зберігання води, водопровідних насосних станцій тощо);
– централізованих каналізаційних очисних споруд;
– магістральних напірних та самопливних каналізаційних колекторів;
– головних каналізаційних насосних станцій;
– інших об’єктів системи централізованого водовідведення, зокрема мулових майданчиків, підприємств перероблення мулу;
“електропостачання” – містить інформацію про забезпечення енергетичного балансу території, систем передачі/розподілу електричної енергії:
– магістральних ліній електропередачі напругою 35 кВ і вище;
– трансформаторних підстанцій напругою на вході 35 кВ і вище;
“газопостачання” – містить інформацію про забезпечення балансу газоспоживання території, мереж та споруд систем транспортування/розподілу:
– магістральних та газорозподільчих газопроводів;
– інших об’єктів магістральних та газорозподільчих газопроводів (зокрема газокомпресорних станцій, газосховищ, газових регуляторних пунктів, шафових регуляторних пунктів, газових колодязів тощо);
– газопроводів високого та середнього тиску, низького тиску за наявності схем їх розвитку;
“теплопостачання” – містить інформацію про зони застосування систем централізованого, автономного та індивідуального теплопостачання; наявність (можливість створення) джерел теплової енергії; стан існуючої системи теплопостачання; цільові показники стану теплопостачання; рекомендований сценарій теплопостачання згідно з схемою теплопостачання (у населених пунктах, де розроблення схеми передбачено Законом);
“трубопровідний транспорт” – містить інформацію про мережі та споруди систем нафтопроводів, аміакопроводів та інших магістральних трубопровідних систем (розробляється у разі проходження по території територіальної громади нафтопроводів, аміакопроводів та інших трубопровідних систем великої протяжності або наявності проектних пропозицій щодо їх трасування);
“телекомунікаційні мережі та об’єкти” – містить інформацію про мережі та споруди систем телекомунікацій та зв’язку;
9) “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту” (візуалізується у вигляді плану (схеми) “Схема організації цивільного захисту”) – містить обґрунтування проектних рішень щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту території, на яку розробляється містобудівна документація, враховуючи результати порівняльної оцінки основних ризикових факторів, наявний стан забезпечення території об’єктами цивільного захисту та перспективи розвитку території; включає такі тематичні підрозділи:
“території та об’єкти, віднесені до відповідних груп та категорій з цивільного захисту, а також інші важливі об’єкти” – містить інформацію про:
– населені пункти (міста), віднесені до відповідних груп цивільного захисту, без зазначення конкретної групи (інформація з обмеженим доступом);
– території, віднесені до відповідних груп цивільного захисту, без зазначення конкретної групи (інформація з обмеженим доступом);
– об’єкти суб’єктів господарювання, віднесені до відповідних категорій цивільного захисту;
– об’єкти критичної інфраструктури 1 та 2 категорії критичності, інші об’єкти, що є джерелом можливих (прогнозованих) небезпечних зон (районів, територій, пунктів) за вимогами інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначених відповідно до законодавства, нормативних актів та документів (інформація з обмеженим доступом);
– об’єкти підвищеної небезпеки (інформація з обмеженим доступом);
“прогнозовані небезпечні зони” – містить інформацію про прогнозовані небезпечні зони, визначені відповідно до законодавства:
– зони можливих (прогнозованих) наслідків аварій, що можуть статися на об’єктах підвищеної небезпеки;
– зони можливих (прогнозованих) значних (сильних) руйнувань;
– зони можливих (прогнозованих) незначних (слабких) руйнувань;
– зони можливого хімічного забруднення;
– зони можливого (прогнозованого) небезпечного радіоактивного забруднення;
– зони можливого (прогнозованого) сильного радіоактивного забруднення;
– зони можливого (прогнозованого) катастрофічного затоплення у разі руйнування гідротехнічних споруд;
– зони можливих масових лісових і торф’яних пожеж;
– зони можливого (прогнозованого) бактеріологічного та біологічного забруднення;
– зони потенційно небезпечної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації;
– зони небезпечних метеорологічних явищ і процесів із середнім, високим та дуже високим рівнем ризику виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з такими явищами та процесами (згідно з наказом МВС від 6 вересня 2024 р. № 611 “Про затвердження Порядку проведення зонування територій за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних із наявністю об’єктів підвищеної небезпеки, а також впливом небезпечних геологічних, гідрологічних та метеорологічних явищ і процесів”;
– інші прогнозовані зони, що можуть виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, терористичних актів, а також організаційних заходів з метою захисту населення від катастрофічної активізації небезпечних геологічних, гідрогеологічних, сейсмічних та інших небезпечних процесів у довкіллі з урахуванням проектних рішень тематичного розділу “Інженерна підготовка та захист території”;
“розміщення захисних споруд” – містить інформацію про:
– існуючий та перспективний стан розміщення захисних споруд цивільного захисту (місткістю від 16 осіб) (із зазначенням класу/типу та місткості споруди);
– існуючий та перспективний стан розміщення споруд подвійного призначення (місткістю від 16 осіб) (із зазначенням класу/типу та місткості споруди), а також у складі детальних планів територій – зон обслуговування (забезпечення) населення існуючими та перспективними об’єктами фонду споруд цивільного захисту (захисними спорудами цивільного захисту, спорудами подвійного призначення місткістю від 16 осіб);
“об’єкти для забезпечення евакуації та життєзабезпечення постраждалих” – містить інформацію про:
– сучасний та перспективний стан розміщення аеродромів, вертодромів, які використовуються для забезпечення допомоги населенню під час настання надзвичайних ситуацій, запобіганню виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
– існуючі та перспективні магістральні вулиці та дороги сталого функціонування, за якими здійснюється (планується) проведення заходів з евакуації (інформація з обмеженим доступом) із забезпеченням організації безперервних маршрутів евакуації населення у безпечні зони;
– існуючі та перспективні об’єкти транспортної інфраструктури, що можуть використовуватися під час організації маршрутів евакуації населення в безпечні райони: мости, шляхопроводи, греблі; залізниці, лінії та станції метрополітену, швидкісного трамваю; існуючі та перспективні транспортні пересадкові вузли, що можуть використовуватися під час організації маршрутів евакуації населення в безпечні зони (райони) залізничні, автобусні станції (всіх типів), платформи, порти, причали, аеродроми, злітно-посадочні смуги;
– існуючий та перспективний стан розміщення інженерних комунікацій та споруд, що забезпечують стале (стійке) функціонування (електропідстанції, високовольтні лінії електропередачі, газопроводи високого тиску, споруди водозабезпечення та каналізації тощо);
– існуючий та перспективний стан безпечних територій для розміщення евакуйованого населення та майна, визначених відповідно до державних будівельних норм; зони (районів, територій, населених пунктів) для розміщення тимчасових об’єктів для розселення евакуйованого населення (наметових містечок, тимчасових споруд для життєзабезпечення населення тощо);
– потенційні об’єкти для розміщення евакуйованого населення, які розташовані за межами зон можливих руйнувань об’єктів, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
– існуючі та перспективні заклади охорони здоров’я, заклади громадського харчування та побутового обслуговування, об’єкти соціальної інфраструктури, що можуть бути використані для життєзабезпечення евакуйованого населення;
“об’єкти для забезпечення пожежної безпеки” – містить інформацію про:
– існуючий та перспективний стан розміщення залізничних станцій, на яких дислокуються пожежні потяги з дільницею виїзду коліями загального користування;
– існуючий та перспективний стан розміщення зон обслуговування пожежно-рятувальних частин відповідно до державних будівельних норм.
Вимоги до виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту у складі містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються національними стандартами.
68. “4. Впровадження проектних рішень” – містить інформацію про основні проектні рішення, необхідні для їх реалізації, землевпорядні заходи, інші заходи із землеустрою, а також стратегічну екологічну оцінку:
1) “План реалізації містобудівної документації” – містить інформацію про послідовність реалізації проектних рішень містобудівної документації у вигляді переліку проектних рішень комплексного плану, генерального плану населеного пункту, детального плану території відповідно до тематичних розділів із зазначенням послідовності реалізації проектних рішень містобудівної документації, визначеної на підставі прогнозу впливу проектних рішень на проектні показники містобудівної документації.
Інформація про проектні рішення, яка наводиться у плані реалізації переліку проектних рішень містобудівної документації, містить такі відомості:
номер та назва проектного рішення;
приналежність проектного рішення відповідному тематичному підрозділу або кільком тематичним підрозділам (основний тематичний підрозділ визначається відповідно до характера проектного рішення);
2) “Землеустрій” – визначає пропозиції щодо перспективного використання земель, формування та реєстрації земельних ділянок, включає такі тематичні підрозділи:
“заходи із землеустрою” – містить інформацію про:
перспективний розподіл земель за категоріями, видами цільового призначення земель, власниками і користувачами (форма власності, вид речового права), угіддями з урахуванням наявних обмежень (обтяжень);
перелік земельних ділянок для передачі у комунальну власність;
перелік земель (територій) для безоплатної передачі у власність земельних ділянок державної та комунальної власності;
перелік земель (територій) для продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них на земельних торгах;
перелік земель (територій) для продажу або передачі у користування земельних ділянок державної, комунальної власності без проведення земельних торгів;
перелік територій, необхідних для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності; відомості про межі таких територій вносяться до Державного земельного кадастру на підставі електронних документів окремо на кожен об’єкт Державного земельного кадастру;
заходи з підвищення продуктивності та охорони земель, стабілізації агроландшафтів, оптимізації складу угідь, консервації деградованих земель і напрямів їх подальшого використання, пропозиції щодо створення найбільш сприятливих організаційно-територіальних умов для ведення сільськогосподарського виробництва з урахуванням придатності ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур, розроблені на основі еколого-ландшафтного та еколого-економічного підходів;
“реєстрація земельних ділянок” – містить інформацію про земельні ділянки, право власності на які посвідчено до 2004 року та відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру (у разі надання замовником, власником або користувачем земельної ділянки відомостей відповідно до вимог цього Порядку):
документацію із землеустрою, за якою зазначені ділянки були сформовані і яка містить інформацію про їх місце розташування та координати поворотних точок меж;
матеріали кадастрової зйомки, точність якої відповідає точності, передбаченій Порядком проведення інвентаризації земель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 47, ст. 1613).
Для здійснення державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі до комплексного плану розвитку території територіальної громади додається електронний документ на кожну земельну ділянку, відомості про яку вносяться до Державного земельного кадастру;
“формування земельних ділянок” – містить інформацію про земельні ділянки комунальної власності, сформовані за результатами розроблення детального плану території або його планувальних рішень у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту.
Формування земельних ділянок є обов’язковим, крім випадків, коли такі земельні ділянки вже сформовані, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження:
– за кошти державного або місцевого бюджету – об’єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров’я, культури, житлово-комунального господарства); об’єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об’єктів, для розміщення яких відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
– інших об’єктів, визначених замовником у завданні на проектування.
Відомості про земельні ділянки, які є сформованими, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру (у разі, коли такі відомості ще не внесені до Державного земельного кадастру), а саме:
– відомості про обчислення площі земельної ділянки;
– кадастровий план земельної ділянки;
– матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість);
– перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
– акт приймання-передачі межових знаків на зберігання;
– акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель (за наявності).
Для здійснення державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі до комплексного плану розвитку території територіальної громади додається електронний документ на кожну земельну ділянку, відомості про яку вносяться до Державного земельного кадастру;
3) “Охорона навколишнього природного середовища” – розробляється у випадках, визначених частиною першою статті 2 Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку і повинен відповідати вимогам частини другої статті 11 зазначеного Закону.
69. Геопросторові дані містобудівної документації на місцевому рівні створюються на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори тематичних геопросторових даних у місцевій системі координат відповідного регіону, однозначно зв’язаній з Державною геодезичною референцною системою координат УСК-2000, в єдиній системі класифікації та кодування об’єктів містобудування згідно з Класифікатором об’єктів містобудування та у форматі бази геопросторових даних відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території”.
70. База геопросторових даних включає набори геопросторових даних відповідно до тематичних розділів, зокрема розділів “Історико-архітектурний опорний план” (у складі генерального плану населеного пункту, що входить до Списку історичних населених місць України) та “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”, що відображають існуючі та запроектовані об’єкти, а також такі атрибутивні дані:
1) показники існуючого стану, що характеризують існуючий стан території, наявних ресурсів, інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури території територіальної громади, щодо якої розробляється містобудівна документація, на основі вихідних даних;
2) проектні показники на короткостроковий період (до п’яти років), середньостроковий період (6-10 років), а також довгострокову перспективу (понад 10 років) із зазначенням відповідних передбачених містобудівною документацією проектних рішень.
Внесення до бази геопросторових даних інформації про будівлі і споруди здійснюється шляхом наповнення розробником або замовником геоінформаційної системи Реєстру будівель і споруд та подальшої електронної інформаційної взаємодії з нею.
71. Розділи “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”, “Інженерне забезпечення території”, “Інженерна підготовка і захист території”, а також “Обмеження у використанні земель” (в частині обмежень, визначених охоронними зонами, санітарно-захисними зонами, санітарними відстанями (розривами), санітарно-захисними смугами з урахуванням Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління СБУ від 23 грудня 2020 р. № 383), відносяться до таких, що належать до інформації з обмеженим доступом (для службового користування) відповідно до Закону України “Про державну таємницю” і не підлягають публікації на геопорталі Містобудівного кадастру на державному рівні.
Зазначені матеріали створюють у формі окремого електронного документа у форматах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території”.
72. Графічні матеріали містобудівної документації візуалізують просторові дані містобудівної документації за відповідними тематичними розділами за допомогою програмно-апаратних засобів Містобудівного кадастру на державному рівні, в інших геоінформаційних системах, зокрема з можливістю збереження у форматі векторних та растрових цифрових зображень:
1) опорний план існуючого стану використання території проектування – візуалізує просторові дані тематичних розділів “Оцінка існуючого використання території, розселення, господарської діяльності та обслуговування населення” та “Оцінка існуючого використання території”;
2) план розподілу земель за категоріями земель та формою власності, план розподілу земель за угіддями, а також збірний план земельних ділянок, наданих у власність чи користування, та земельних ділянок, не наданих у власність чи користування, – візуалізують просторові дані тематичного розділу “Оцінка структури землекористування”;
3) план відродження традиційного середовища, який візуалізує просторові дані тематичного розділу “Відродження традиційного середовища”. У разі розроблення історико-архітектурного опорного плану складовою цього плану є історико-архітектурний опорний план (для населених пунктів, які віднесено до Списку історичних населених місць);
4) схема просторово-планувальної організації території (Модель розвитку) – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Просторово-планувальна організація території”;
5) ландшафтний план – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Ландшафтне планування” (у складі генерального плану населеного пункту, що розробляється окремо від комплексного плану, крім випадку, коли територія територіальної громади обмежується територією одного населеного пункту, – схема озеленених та ландшафтно-рекреаційних територій, що візуалізує просторові дані тематичного розділу “Розвиток озеленених та ландшафтно-рекреаційних територій”, у складі детального плану території, що розробляється окремо від комплексного плану, – cхема озеленення та благоустрою території, що візуалізує просторові дані тематичного розділу;
6) схема інженерної підготовки і захисту території – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Інженерна підготовка і захист території”.
7) схема обмежень у використанні земель – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Обмеження у використанні земель”.
8) план функціонального зонування території візуалізує просторові дані тематичного розділу “Функціональне зонування території”; у складі детального плану території – схема просторової композиції території, що візуалізує просторові дані тематичного розділу “Просторова композиція території”;
9) схема транспортної мобільності та інфраструктури – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Транспортна мобільність та інфраструктура”;
10) схема інженерного забезпечення території (у разі високої насиченості з метою оптимізації візуального сприйняття – набір галузевих схем) візуалізує просторові дані тематичного розділу “Інженерне забезпечення території”;
11) схема інженерно-технічних заходів цивільного захисту – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”;
12) проектний план – візуалізує план реалізації містобудівної документації у частині проектних рішень, які не мають обмежень доступу; підлягає друку на паперових чи інших твердих носіях для цілей оприлюднення в рамках громадських обговорень і слухань, проходження процедур погодження;
13) план землевпорядних заходів – візуалізує просторові дані тематичного розділу “Землеустрій”.
73. Відповідність візуалізації графічних матеріалів базі геопросторових даних у вигляді PDF-файлів засвідчується шляхом накладання кваліфікованої електронної печатки адміністратора Містобудівного кадастру на державному рівні.
74. Метадані містять інформацію про вид документації, його назву, територію проектування, дату існуючого стану та роки періодів реалізації проектних рішень, розробника документації (включає назву суб’єкта господарювання-розробника, субпідрядників, перелік авторів, що брали участь у розробленні всього проекту містобудівної документації або його окремих розділів), проведення експертизи та рішення про затвердження документації відповідно до структури та складу, визначеного Структурою бази геоданих містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території”.
75. Містобудівна документація на місцевому рівні доповнюється такими супровідними документами:
1) рішення щодо розроблення містобудівної документації, прийняте відповідно до законодавства та цього Порядку;
3) протоколи проведення громадського обговорення проекту містобудівної документації (громадських слухань, рішень погоджувальної комісії, за наявності), інших публічних заходів, а також довідки про консультації та громадське обговорення у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки;
4) протокол розгляду проекту містобудівної документації на архітектурно-містобудівній раді;
5) звіт про результати експертизи проекту містобудівної документації (за потреби);
6) матеріали реєстрації об’єктів Державного земельного кадастру, які передбачені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051;
7) рішення сесії відповідної сільської, селищної, міської ради щодо затвердження містобудівної документації.
